Щодня о 9 ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання пам’ять усіх, хто загинув через загарбницьку війну Росії проти України. Серед них — 24-річний Віталій Рус, який прожив під російською окупацією близько трьох місяців, а опісля вирішив стати до лав ЗСУ. Влітку 2023-го боєць поліг у бою за Бахмут.
Дівчина Віталія звернулася до нашої редакції через гугл-форму на нашому сайті. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його життя, заповніть анкету для рідних і знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих.
Віталій Рус народився 30 червня 1999 року в селі Кобзівка на Харківщині. Закінчив тамтешню школу та здобув фах електромонтера у профтехучилищі. Працював у сільгосппідприємстві “Промінь”.
2019-го Віталій пішов на службу в Нацгвардію України. Там здобув звання молодшого сержанта вогнеметного взводу радіаційного, хімічного та біологічного захисту.
“У Віталія був веселий та добрий характер. Він завжди був душею компанії та мав дуже багато друзів. Завжди приходив на допомогу не тільки словом, а і ділом. Мав хист до футболу. Любив мотоцикли”, — розповідає дівчина Віталія Вікторія Левічева.
Пара почала зустрічатися у листопаді 2022-го. За місяць Віталій поїхав працювати на будівництві до Херсона. Чоловік не встиг покинути місто, коли у перші дні відкритої війни його захопили війська РФ. В окупації Віталій прожив до червня 2022-го.
Того ж місяця Віталій ухвалив рішення стати до лав Сил оборони: долучився до 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка.
“Він завжди був позитивним і казав, що повернеться додому з перемогою, але ця перемога дається дуже великою ціною. Також говорив, що після війни він дуже хоче сина, і щоб його син не знав, що таке війна”, — згадує співрозмовниця.
Віталій Рус брав участь у боях на Харківщині та Луганщині, а в червні 2023-го його передислокували на Бахмутський напрямок на Донеччині.
26 липня 2023 року боєць загинув від російського обстрілу Кліщіївки.
“Віталій був люблячим сином і братом. У нього залишилися три племінники, які дуже його люблять і досі чекають. Командири всіх рівнів його теж поважали за його дисципліну, мужність та відвагу. Віталік був справжнім патріотом своєї Батьківщини”, — каже Вікторія.
Рідні Віталія прагнуть, аби йому надали звання Героя України. Для цього створили електронну петицію та просять усіх небайдужих долучатися до її підписання.
Світла пам’ять полеглому бійцю.