Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Цього дня згадаймо Сергія Андрєєва, який народився на Донеччині. Ще з юнацтва він вирішив, що стане на захист України. В армію Сергій пішов у день свого 18-річчя, а зранку 24 лютого 2022-го вирушив до військкомату, аби стати добровольцем. 20-річний захисник загинув, боронячи рідний регіон.
Про Сергія Андрєєва Вільному радіо розповіла його мама Лариса.
Сергій Андрєєв народився у Донецьку. До 11 років він разом із мамою жив у Добропіллі, після чого родина переїхала у Бровари.
“Він ще у школі займався гімнастикою, потім бігом. На укулеле грав, дуже любив музику і співати. Також історією захоплювався, читав дуже багато книжок. Сергій у мене завжди був дуже серйозний, сором’язливий, мовчазний і не по роках розумний, як дорослий з дитинства. Завжди з ним спілкувалися на рівні”, — розповідає Лариса Андрєєва.
Сергій закінчив економіко-правовий ліцей у Києві. А після хотів вступати до військового університету, однак туди брали лише з 18 років. Тож хлопець пішов навчатися на філософський факультет університету ім. Грінченка, але провчився там лише пів року. Своє рішення піти з університету він пояснив матері тим, що хоче здобути іншу спеціальність, де зможе заробляти більше. Та, як зрозуміла мама Сергія пізніше, причина була не тільки у цьому.
“Нещодавно я взяла його планшет і знайшла відео, яке він знімав, коли йому було 17 років. І він там казав, що Донбас завжди буде Україною, і що він планує йти в АТО. У день, коли йому виповнилося 18 років, він о 8-й ранку пішов до військкомату. Тоді в армію брали з 20 років, але він написав добровільну заяву, щоб його взяли”, — згадує Лариса.
Після служби Сергій повернувся до цивільного життя та влаштувався працювати вантажником. Лариса Андрєєва продовжує: її син розумів заздалегідь, що буде велика війна. Зберігав армійську форму та берці, мав інструменти, які можуть знадобитися під час бойових дій. А наприкінці 2021-го порадив мамі зібрати тривожну валізку й аптечку та підготував копії своїх документів.
“24 лютого 2022-го ми прокинулися, у нього вже речі складені були, він підготовлений був. Він сказав: “Мама, я йду в першу чергу захищати тебе”. І все, він поїхав у військкомат, його забрали у 72 бригаду ім. Чорних Запорожців”, — не стримує сліз мати захисника.
Спочатку Сергій Андрєєв боронив Київську область. 6 березня 2022-го, під час боїв під Мощуном, військовий зазнав поранень та потрапив до госпіталю. Однак вже за тиждень повернувся на фронт.
“Він не чув одним ухом, ніс був переламаний у нього. Я його просила, аби він повернувся додому. А він каже: “Руки і ноги цілі, я нікуди не повернусь”. Він такий патріот у мене, казав, що душа болить за Україну. Попри те, що ми від народження були російськомовні, він завжди наполягав, щоб ми спілкувалися саме українською. Він ставив Батьківщину вище, ніж своє життя”, — продовжує мама Сергія.
Після звільнення Київщини Сергій деякий час продовжував служити у цьому регіоні. А у червні 2022-го захисника відправили на Донеччину.
Сергій Андрєєв загинув 8 липня 2022-го внаслідок артобстрілу поблизу Кодеми Бахмутського району. Посмертно військового нагородили орденом “За Мужність” III ступеня та медаллю “Честь. Слава. Держава”.
Захисникові назавжди залишиться 20. Світла пам’ять.
