Підтримайте Вільне Радіо
Медична та психологічна допомога, юридична підтримка, розваги та гуртки для дітей, оздоровлення, продуктові набори — це неповний перелік послуг, які надають маріупольцям на Закарпатті. В регіоні проживають понад півтори тисячі людей, які через відкриту війну мусили виїхати з приморського міста. Для них в Ужгороді працює Центр підтримки “ЯМаріуполь”.
Про його роботу та виклики, з якими стикаються переселенці в найзахіднішому регіоні України, розповіла журналістам Вільного Радіо керівниця осередку Галина Миролюбова.
Восьма ранку, в офісі Центру підтримки кипить робота. І хоча відвідувачів ще немає, всі працівники на місці.
Найпершою “гостей” зустрічає керівниця центру Галина Миролюбова. Жінка сама з Маріуполя, виїжджала з рідного міста під обстрілами разом із двома дітьми та мамою. Спершу жили в Запоріжжі, де жінка волонтерила, а згодом перебралися до Ужгорода. Тож Галина не з чуток знає, як це — починати життя з чистого аркуша.
“На початку повномасштабного вторгнення Запоріжжя було першим форпостом, куди діставалися всі наші люди з окупації. Ми допомагали продуктами, засобами гігієни всім вимушеним переселенцям, які приїжджали. Але з часом люди почали вдаватися до зловживань, по кілька разів брали гуманітарку та перепродавали її. Тому ми вирішили зосередитися на допомозі саме маріупольцям”, — пригадує Галина Миролюбова.
Так з’явився перший Центр допомоги “ЯМаріуполь” у Дніпрі. Відкрили його 27 квітня 2022 року.
В Ужгороді ж Центр запрацював 20 жовтня того ж року. Очолила його Галина Миролюбова.
Зараз робота тут чітко налагоджена. Зі слів Галини, команда Центру щодня обслуговує близько 50-60 людей. Сюди вони з’їжджаються з усього регіону: на Закарпатті офіційно зареєстровані близько 1500 переселенців із міста Марії. Тут їм надають різнопланові консультації та допомогу.
“Коли людина вперше до нас приходить, ми одразу починаємо спілкування. Зазвичай у відвідувачів вже є якісь питання. Під час розмови ми пропонуємо зареєструватися. Це дуже важливо для нас, щоб розуміти точну кількість зафіксованих людей: чи приїхала людина з-за кордону, чи це внутрішня міграція з певного регіону, і чи планує вона проживати тут. Потім пропонуємо реєстрацію та розповідаємо про наявні проєкти й нашу діяльність. Ми не чекаємо, поки людина попросить про допомогу, ми самі у спілкуванні виявляємо її потреби”, — розповідає про алгоритм роботи з “новими” переселенцями керівниця Центру допомоги.
Після реєстрації людину направляють до вузькоспеціалізованих фахівців, де вона може отримати ту допомогу, за якою прийшла.
Найчастіше до Центру звертаються переселенці, які мають потребу в житлі, каже Галина Миролюбова:
“Дуже важливо подати інформацію про житло, яке залишилося на окупованій території в нашому місті, до Міжнародного реєстру збитків. На жаль, наше місто перебуває під окупацією вже три роки. Фіксація даних у реєстрі — це перший крок до притягнення [Росії] до відповідальності та отримання компенсації для тих, хто постраждав”.
В Ужгороді багато переселенців із Маріуполя живуть у гуртожитках, але місць вистачає не на всіх. Тож Центр підтримки співпрацює із Закарпатською обласною та Ужгородською міською радою, які інформують у разі появи нових прихистків чи інших можливостей отримати житло.
“Ситуація з поверненням додому для багатьох ВПО залишається неможливою: місто окуповане, 80% зруйновано, а ціни на приватне житло надто високі, і міська влада не може на них вплинути. Тому вирішили розширювати фонд гуртожитків. Два гуртожитки вже здано в Дніпрі, у Києві діє гуртожиток на 21 кімнату. Тривають ремонтні роботи в гуртожитках у Чернівцях, Запоріжжі та Кропивницькому. Попри обстріли Запоріжжя, там великий запит на житло через велику кількість працівників на місцевих підприємствах. Також є пілотний проєкт у селі Васильків на Київщині: досягнуто домовленості з міською радою про виділення земельної ділянки під будівництво гуртожитків або житла для подальшого розподілу квартир”, — розповідає Галина Миролюбова.
Ще один затребуваний серед переселенців напрям — медична допомога. У хабі працює лікар, який може провести первинний огляд та надати консультацію.
“Якщо потрібні ліки і ми маємо їх у наявності, то ми їх надаємо.
Раз на тиждень у нас працює сімейний лікар. Можна укласти декларацію і більш комплексно отримати допомогу. Ми також створили чотири медичні хаби у великих містах для маріупольців. Тут можна отримати безкоштовні консультації вузьких спеціалістів без додаткової реєстрації, навіть якщо ви переїхали між містами (наприклад, з Ужгорода до Києва). Завдяки єдиній базі даних ми бачимо всю необхідну інформацію, що дозволяє надавати комплексну підтримку”, — запевняє Галина Миролюбова.
Також сюди можна звернутися по психологічну допомогу. У Центрі є фахівець, який проводить індивідуальні та групові сесії.
Крім того, в Центрі доступні і юридичні послуги. Їх надають навіть тим, хто зараз проживає за кордоном. Тут можна отримати пораду від військового фахівця або проконсультуватися з інших питань. Одним із найактуальніших зараз є звернення щодо компенсацій за зруйноване майно.
“Важливо зазначити, що навіть не зареєстровані в Центрі люди можуть отримати консультацію в телефонному режимі. Ми надаємо таку дистанційну підтримку. Кожен, хто у нас зареєстрований, самостійно обирає подальший шлях, але наша підтримка, навіть на відстані, завжди доступна”, — підкреслює Галина Миролюбова.
Крім базової підтримки, маріупольцям пропонують і культурні ініціативи — працівники Центру та партнери регулярно влаштовують зустрічі, майстеркласи та інші події для дітей і дорослих.
Серед інших послуг, які тут можна отримати, — допомога з працевлаштуванням і перекваліфікацією, підтримка з адаптацією дітей або навіть перукарські послуги — усе, чого потребують клієнти, каже директорка осередку.
Забезпечують і потребу переселенців в оздоровленні. На звернення клієнтів Центри допомоги укладають угоди з базами відпочинку. Цьогоріч маріупольці зможуть оздоровитися в чотирьох українських санаторіях і таборах. Зокрема:
Тільки в останньому закладі цьогоріч зможуть відпочити 1700 переселенців з усієї України. Окрім відшкодування вартості путівки, Маріупольська міськрада забезпечує їм трансфер та дозвілля.
Від початку своєї роботи й дотепер організація надає маріупольцям гуманітарну допомогу. Однак, зізнаються в хабі, зараз знайти партнерів для такого виду підтримки стало значно складніше. Усе через те, що більшість ресурсів та коштів спрямовують на допомогу військовим, а також на деокуповані території або зони активних бойових дій. Багато донорів припинили свою роботу в Закарпатській області.
Та все ще раз на місяць кожен маріуполець, що мешкає на Закарпатті, може отримати пакування з харчами. У Центрі наголошують: важливо, щоб допомогу мав кожен, хто її потребує. “Найголовніше — щоб свої відчували підтримку”, — каже Галина Миролюбова.
“Це не просто будівля, це місце, де маріупольці відчувають себе не самотніми, де їм допомагають відновити втрачені зв’язки та знайти сили для нового початку”, — підсумовує директорка Центру.
Центр “ЯМаріуполь” в Ужгороді розташований за адресою: вул. Польова, 10.
Осередок працює з понеділка до суботи: 8:00 – 18:00.
Також раз на місяць працівники виїжджають у Мукачеве, де офіційно зареєстровані 75 родин із Маріуполя.
Телефон для довідок: (095)270-55-48.