В селі Роздолівка Бахмутського району провели етно-фестиваль “Лемко-мозаїка”. Захід організували нащадки депортованих. Вони вважають: цю дату варто шанувати, але робити це можна по різному.
8 вересня 2019 року вперше на державному рівні вшановували пам’ять депортованих з Лемківщини та Західної Бойківщини у 1944-1951 роках. Це роковини — 75 років від початку переселення.
В Бахмутському районі і лемки, і бойки оселились в селі Роздолівка. На кілька вулиць тут майже в кожній хаті або самі родини переселенців, або їхні родичі. Та й історію переселення з перших вуст знають більшість місцевих.
“У мене чоловік із західної України, а я “москалька”. Вроді нічого, в поїзді ж їхали, все попривозили звідтіля, все забрали своє, багатство нажите. Я пам’ятаю бочки такі з квашеною капустою такі здорові. Все, що необхідне, все забрали. Їхали я забула скільки днів.Приїхали, а пусто було тут все. Наміряли будиночки їм. А пустили ж ми їх всіх на квартири.Уявляєте собі тоді людей? Ніхто не питав хто ти. Зараз же не так”, — згадує мешканка села Роздолівка Ніна.
“У мене бабуся переселенка з Лесковатого. Померла 3 місяці назад.
Бабуся щось розповідала?
Приїхали сюди, коли ще не було тут нічого. Будували будинки. Приїхали в вагонах …Все”, — згадує зі сльозами на очах місцева мешканка Тетяна.
Щоб знали не тільки місцеві, в селі організували етно-фестиваль.
На нього приїхали діти з Соледарської, Бахмутської, Іллінівської та Званівської ОТГ, Костянтинівки та Краматорська. Для них на площі біля Роздолівської сільради організували майстер-класи з шиття ляльок-мотанок, виготовлення дерев’яних блокнотів, фотомагнітів, розпису, а також атракціони.
Встановили також і освітню палатку. Там підготували книжки про бойків і лемків на Донеччині, а також інформаційні стенди про їхні традиції.
Організували фестиваль родина Тимчуків. Вони — одні з найвідоміших нащадків лемків в Бахмутському районі. Бо ж зберігають родинні традиції та розповідають про культуру лемків іншим. Підтримали їх і на обласному рівні.
“Це просто відзначення на високому рівні культурному. Звучать не веселі пісні. Звучать лемківські сумні пісні. І ми показуємо, що можна не просто провести свято в бібліотеці чи десь в актовому залі, де збереться 20-30 чоловік адміністрації. У нас ціль не просто провести якийсь класний захід, а провести його в селі, збудоражити, дати людям зрозуміти, що є трохи інше життя”, — розповів Вільному радіо голова громадської організації “Чарівні руни” Андрій Тимчак.
Для довідки: В 1944 році Західний кордон СРСР був визначений без врахування етнічного розселення українців та поляків. 9 вересня 1944 року в Любліні СРСР та Польща уклали угоду про «взаємний обмін населенням». Тобто виганяли українців з Польщі, а поляків з України.
За даними Інституту національної пам’яті, у 1944-1946 роках до СРСР переселили 482,8 тисяч людей.
Історики наголошують: депортація супроводжувалася терором, репресіями, конфіскацією майна, встановленням режиму спецпоселень для депортованих українців, обмеженням їх політичних, соціальних, економічних і культурних прав. Виселені з території Польщі українці знайшли свою другу домівку в різних регіонах України від Галичини до Причорномор’я, Слобожанщини та Донеччини.
Читайте також: