Війна Росії проти України заважає підготовці землеробів до весняної посівної кампанії. В кожному із агропромислових підприємств Донеччини виникли проблеми, а деякі із них зовсім призупинили свою роботу. Розповідаємо, чого очікують аграрії від цього року та до чого варто готуватися усім українцям.
В таких умовах опинились аграрії Донеччини та усієї України перед посівною. На це звернули увагу працівники Національного інституту стратегічних досліджень.
“Від 20 до 30% полів для вирощування озимих зернових, кукурудзи та соняшнику в Україні можуть залишитися незасіяними або неприбраними протягом сезону 2022–2023 рр. Через затримку або пропущений час внесення добрив, нездатність боротися з можливими шкідниками та хвороби, затримку із збиранням врожаю, більші втрати після збирання через брак робочої сили або інфраструктурних можливостей очікується зниження врожайності сільгоспкультур на 10%”, — вважають працівники Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
Українська природоохоронна група зробила оцінку агроугідь, які через військові дії, ймовірно, не засіватимуть або на час посівної кампанії вони будуть недоступні. Виявили, що пошкоджені і забруднені продуктами вибухів 202 600 км2, тобто 34% площі суходолу України. Цю зону визначили за комплексним картографічним зведенням військових операцій і розташуванням російських окупаційних військ. Врахували і прифронтову буферну територію.
Наразі 110 053 км2 агроугідь перебувають у межах ризикової зони сільського господарства в Україні. Це близько третини усіх оброблюваних земель.
Зазначимо, ці цифри відрізняються від даних офіційної статистики, адже вони підраховані з розпізнаної карти класифікації землекористування. Для розрахунків Українська природоохоронна група використала мапу землекористування Copernicus Global Land. Вона отримана за сучасними алгоритмами обробки даних дистанційного зондування Землі.
Попри всі військові загрози, частина аграріїв Донеччини налаштовані провести посівну кампанію-2022. Наскільки вони впораються залежатиме від їхньої підготовки до нинішньої посівної та від ходу бойових дій в регіоні.
“Настрій проводити посівну кампанію, звичайно, є. Це без варіантів. Тому що треба підтримувати наші ЗСУ, економіку України. І це без обговорень. Є потреби — і треба робити”, — каже керівник ФГ “Журавушка-2006” Андрій Журавльов.
Посівну кампанію у фермерському господарстві планують розпочати вчасно. Однак їй може завадити погода — стовпчик термометра в 20-х числах березня показує мінусову температуру. Як тільки з полів зійде сніг та розтане лід аграрії “Журавушки” готові розпочати посівну.
“Поки що польових робіт немає. Погода не дозволяє виходити в поле. Ми ще не боронуємо, нічого не робимо, адже земля мерзла. Як тільки вона підтряхне, боронуватимемо та сіятимемо ячмінь”, – говорить Андрій Журавльов.
Та навіть зі зміною погоди, є ряд інших проблем: по-перше, з пальним.
“Основна проблема буде з пальним, тому що в наш регіон ніхто не хоче їхати. Думаю, може держава трохи потурбується за нас. В умовах війни Росії проти України ми спеціально пальне не закупляли аби російські військові його не забрали. Той мінімум, що у нас є в запасі, ми використаємо на перших порах посівної”, – розповідає керівник ФГ “Журавушка-2006” Андрій Журавльов.
“Трохи є запаси пального. Його вистачить лише для початку польових робіт. На весь рік, звичайно, не вистачить. Ніхто ж нічого такого поганого не думав, тому й не робили великих запасів пального. Хто ж його закупляє на рік”, — каже керівник ПП “Дон ІВКО і С” Іван Бахурець.
“Ми не зовсім готові до посівної. Пального вистачить лише на перші засіви. На минулому тижні ми подали заявки на нашу громаду на придбання пального. Нам сказали, що будуть працювати над цим питанням. А коли воно вирішиться, не можу сказати. Коли буде пальне — невідомо”, — додає про ситуацію на своєму прифронтовому підприємстві керівник ФГ “ОЛЬВІЯ АГРОТЕХ” Владислав Колесник.
Наразі проблеми з соляркою є і в ФГ “Берест Агро”. Тут пальне в запас ніколи не купували. Під час польових робіт техніку заправляли на загальних АЗС.
“У мене своєї заправки немає. Я заправляюсь і відразу їду працювати в поле”, – каже керівник ФГ “Берест Агро” Віталій Колісніченко.
Як зазначив фермер, декілька днів тому господарство написало заявки в Соледарське ОТГ на придбання палива та насіння. Коли що буде поки ще невідомо.
По-різному налагоджені справи в агропромислових підприємствах і з вирощуванням озимих. По можливості пшеницю підживлюють в ФГ “Журавушка-2006”. Як зазначив керівник фермерського господарства Андрій Журавльов, озимі тут знаходяться в плачевному стані, бо для них потрібно більше азота.
“Ми закупили добрив небагато, лише на перші внесення. Адже азот коштував по тисячу доларів за тонну. Наразі ми намагаємося налагодити логістику до 100%, а там як вийде”, — розповідає Андрій Журавльов.
Селітрою для озимих запасся і ФГ “ОЛЬВІЯ АГРОТЕХ”. Мінеральними добривами повністю забезпечено ПП “Дон ІВКО і С”. Тут вже підживили озиму пшеницю — кинули по 300 кг селітри.
Ніяк не вдається підживити озимі в ФГ “Берест Агро”.
“Спочатку зробити це не дозволяла погода. А потім почали бахати. Трактористи бояться. Тепер не знаю, що воно буде і як воно буде. Не хочу нічого програмувати”, — говорить Віталій Колісніченко.
Він зазначає, ціни на селітру цьогоріч занадто високі. Якщо торік тонна мінеральних добрив коштувала 8-10 тисяч грн, то зараз — тисячу доларів. А це при переведенні в гривні понад 29 тисяч. Ціна на селітру наразі підвищилася майже втричі.
У фермерському господарстві “ОЛЬВІЯ АГРОТЕХ” сіятимуть ячмінь та горох. Семенами тут забезпечені. Ці культури також засіватиме приватне підприємство “Дон ІВКО і С”. Зерно вже є. А в травні планують посіяти вже закуплений соняшник. Соняшникові культури хочуть посіяти і в ФГ “Журавушка-2006”. Однак до них в умовах війни ніяк не довезуть насіння. Сім’ян кукурудзи тут також немає. Однак в достатній кількості є ячмінь та горох.
“Дивитимемося, якщо не буде соняшника чи якоїсь другої культури, засіємо поля тими підручними культурами, що у нас є. Наразі ведемо перемовини з іншими компаніями, де там в наявності в нашому регіоні щось є, щоб викупити засоби захисту. Зараз ні продукція не продається, нічого”, — розповідає фермер Андрій Журавльов.
Він додає, до початку польових робіт с/г техніку підготують на понад 90%. Наразі вона готова поки що на 80%. Деталі для її ремонту аграрії ФГ “Журавушка-2006” виписували по всій Україні. Нещодавно знову запрацювала Нова пошта. Тепер необхідні деталі почали потроху надходити. До того ж деякі з них аграрії знаходять і в місцевих магазинах.
Наразі кращі справи з с/г технікою в ПП “Дон ІВКО і С”. До польових робіт її підготували ще восени. Окрім техніки для проведення посівної, налагодили вже і комбайни.
Готова виїхати на польові роботи і с/г техніка фермерського господарства “ОЛЬВІЯ АГРОТЕХ”.
Зазначимо, кожне агропромислове підприємство Донеччини має ті чи інші проблеми перед початком посівної кампанії. Однак їх легше вирішити в мирний час. Наразі головною своєю проблемою аграрії вважають повномасштабні бойові дії, які зараз відбуваються в Україні.
Через них ще у 2014 році призупинило свою роботу ФГ “Картель”, адже сільське господарство селища Новолуганське знаходиться в буферній зоні. Про це Вільному радіо повідомив чоловік керівника фермерського господарства Дмитро Шульженко. І таке підприємство, яке перестало працювати через війну, в Донецькій області не одне.
До них у 2022 році приєдналися аграрні господарства, які знаходилися на території Волноваської та Маріупольської ОТГ. Через війну та розруху там землероби не зможуть провести посівну кампанію.
За даними Держстату у Донецькій області, станом на 1 грудня 2021 року, площа посівних земель для виробництва зернових і зернобобових на аграрних підприємствах Волноваського та Маріупольського районів складала понад 43% по області. Вони збирали понад 38% урожаю зернових та зернобобових культур на Донеччині.
Тож на аграріїв Бахмутського, Краматорського та Покровського районів навантаження може зрости.
“Будемо сіяти, будемо працювати. Люди настроєні працювати. А чи дасть Бог чи не дасть Бог — з цими військовими діями ніхто нічого не може сказати. Настрій у людей, звісно, поганий. Що ж, війна йде. Вся земля спахана, підготовлена. Завадити в проведенні посівних робіт можуть лише бойові дії”, — говорить про посівну в умовах бойових дій керівник ПП “Дон ІВКО і С” Іван Бахурець.
Працівники ФГ “Журавушка-2006” також щоденно готуються до посівної. У її проведенні аграрії сподіваються на допомогу держави.
“Може держава буде підтримувати. В кредитуванні вона іншим областям допомагає, а Донецьку і Луганську ще не підтримує. Тому як ми знаходимося під загрозою”, – каже Андрій Журавльов.
Всі проблеми, які наразі є у аграріїв Донеччини, створюють перешкоди для виконання їхніх основних завдань. Військові дії в Україні та страх механізаторів працювати на полі в таких умовах, недостатня кількість або відсутність пального, насіння, мінеральних добрив, неповна готовність с/г техніки до польових робіт. Все це може призвести до низького врожаю. Як результат, цьогоріч варто очікувати підвищення цін на продукти — борошно, хлібобулочні та макаронні вироби, олію, крупи та інші.
Через загрози в березні Уряд затвердив програму підтримки аграріїв на 2022 рік під час посівної.
“Це дозволить нашим фермерам отримати кошти на проведення посівної та бути впевненими, що у разі втрати врожаю вони не збанкрутують”, — відзначив у відеозверненні 12 березня прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Крім того, Міністерство аграрної політики та продовольства України запустило аграрну платформу по збору актуальних потреб аграріїв під посівну в режимі реального часу. На неї можна зайти за посиланням. А також створили онлайн-платформу для покращення логістичних маршрутів аграріїв в умовах воєнного стану.
Додамо, 19 березня заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма в ефірі телемарафону повідомив, що Україна запустила комплексну програму підтримки посівної та пільгове фінансування аграріїв.
“Наша мета – зберегти врожай наступного року як мінімум на рівні 70% цього року, незважаючи на ситуацію”, — говорить урядовець.
Юрій Шурма запевняє, запасів пшениці, олії, кукурудзи та інших базових продуктів на складах вистачить на 3-5 років.
Читайте також: