Біля Покровська Донецької області науковці виводять гібридні сорти ярого ячменю. Загалом планують отримати близько 60 нових гібридів — ця культура найурожайніша та швидко росте, нею в цьому краї засівали масштабні площі.
“Наші сорти ми використовуємо як материнську форму. Додаємо ті якості, яких на нашу думку не вистачає нашим сортам і таким чином створюємо більш пластичні та адаптивні сорти для наших умов”, — розповідає журналістам телеканалу “Орбіта” директор Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Олександр Вінюков.
Ярий ячмінь — друга зернова культура на Донеччині за площами посіву. Від посіву до збору ярого ячменю проходить 80-90 днів.
“Це культура, яка росте найшвидше та найшвидше приносить оборот коштів. При правильній технології вирощування донецькі сорти ячменю дають врожайність понад 6 тонн з гектару”, — каже очільник дослідної станції.
Науковці хочуть вивести новий гібрид ярого ячменю. Для цього тичинки колоса треба запилити пилком з якогось іншого сорту ячменю. Роблять це за допомогою пінцету просто у полі, сидячи перед колоском навколішки.
“Ми зараз дістаємо тичинки з колосків та будемо опилювати іншим сортом, щоб отримати новий”, — каже наукова співробітниця дослідної станції Ольга Вінюкова.
Пилок для нових сортів ячменю тут беруть і з закордонних сортів ячменю, в тому числі відомих у пивоварінні.
“Робота достатньо складна, треба дуже обережно діставати тичинки, щоб не пошкодити колоски. Щоб надалі отримати якісний селекційний матеріал. Кожному колосу приділяємо приблизно 15−20 хвилин”, — пояснює Ольга Вінюкова.
Кожний запилений пилком іншого сорту колос співробітники обгортають шматком пергаментного паперу. Він захищає від запилення іншим, небажаним пилком. А також від дощів та спеки.
Ці селекціонери планують вивести близько сотні гібридних комбінацій ячменю. Та розраховують, що успішними з них будуть близько 60. Оцінювати, наскільки вдало пройшло виведення нового сорту, будуть під час збирання врожаю — вже на початку липня.
І вже протягом наступних років буде зрозуміло, наскільки якісними будуть виведені сорти.
Директор цієї дослідної станції зазначає: за 95-річну історію ніколи не припиняли працювати.
“За 95 років існування Донецької державної дослідної станції жодного разу селекційний процес не припинявся”, — каже Олександр Вінюков.
Державна дослідна станція садівництва багато десятків років працювала й на південній околиці Бахмута у селищі Опитному. Там селекціонери виводили нові сорти плодових та декоративних культур, зокрема дерев та кущів. Економічно це господарство переживало нелегкі часи, проте російська армія знищила все вщент під час багатомісячного штурму Бахмута.
Усі поля господарства у вирвах, із залишками нерозірваної вибухівки та ґрунтом, забрудненим хімією внаслідок сотень вибухів. Більше про це читайте в матеріалі “Опитне повертається на 60 років у минуле”: бахмутянин про південну околицю міста, яку атакують “вагнерівці”. Це розповідь сина засновника цього господарства Олександра Галушки, який евакуювався звідти восени минулого року.