10 червня українські захисники деокупували село Нескучне Волноваського району. До відкритого вторгнення росіян тут був меморіальний музей-садиба видатного реформатора театру Володимира Немировича-Данченка та його тестя, педагога Миколи Корфа. Будівля сильно постраждала, в якому стані вона всередині — поки невідомо. Але “погуляти” музеєм усе ще можна онлайн — у мережі є якісний 3D-тур садибою.
Обстежити постраждалий музей-садибу у звільненому Нескучному поки що немає змоги. Як розповідає Вільному радіо в.о. начальниці департаменту культури Донецької ОДА Аліна Певна, це поки що надто небезпечно.
“На жаль, поки що військові нас не пускають до музею. І навіть наших журналістів не пускають. Туди змогли заїхати військові журналісти, які мають акредитацію Міноборони, та ще два канали. У нас виїзд буде туди тоді, коли буде дозвіл. Ми написали листи на розмінування території та дали можливість заїхати, але коли це буде, я сказати не можу”, — каже Аліна Певна.
Про звільнення села Нескучне Великоновосілківської громади повідомили 10 червня бійці 7-го окремого батальйону “АРЕЙ” 129-ї бригади Сил територіальної оборони ЗСУ.
На відео з деокупованого села можна побачити: музей-садиба Немировича-Данченка фактично знищений.
“Саме ось ця українська територія перебувала значний час під контролем російських військ. І у них тут мав бути облаштований чи то пост, чи то база перебування. Донедавна тут хазяйнували російські військові”, — розповідав кореспондент “Радіо Свобода” Роман Пагулич.
Журналісти показали, що у старовинної будівлі знищене праве крило, обстрілами з важкого озброєння проламаний дах, скрізь стирчать дерев’яні балки. По фасаду у багатьох місцях відірвана дранка, вибиті двері та дверні прорізи. Двір перед будівлею засмічений уламками старовинного будинку та шматками покрівлі. Фасад зрешетили обстрілами зі зброї дрібніших калібрів. Повозка перед будівлею понівечена.
“Будівля — це пам’ятка (історії та культури, — ред.) національного значення, маю надію, що ми її відновимо”, — каже Аліна Певна.
Чи встигли щось евакуювати звідти до наближення боїв та окупації цього села, посадовиця не каже, посилаючись на заборону оприлюднювати ці дані під час війни.
Тут було 7 залів для огляду з автентичними речами та експозиціями:
Як виглядав цей музей до того, як у село прийшла російська армія, все ще можна побачити онлайн за цим посиланням. 3D-тур цією будівлею незадовго до відкритого вторгнення створив засновник студії віртуальних подорожей Travelbox VR Сергій Орлик.
Меморіальний музей заснували тут у 1992 році, аби охороняти дім-садибу другої половини ХІХ століття барона Миколи Корфа (1834 — 1883), видатного державного та земського діяча, історика, педагога. Він народився у Харкові в родині німця та українки й багато років жив тут, а також і в Росії, і за кордоном.
Микола Корф створив понад 40 початкових шкіл у селах Катеринославської губернії, до складу якої входила більша частина нинішньої Донеччини. Чоловік розробляв плани занять, навчальні підручники та методичні посібники для вчителів, створював сільські бібліотеки при школах. У своєму домі в Нескучному він проводив перші вчительські з’їзди. Корф обстоював право українських дітей на навчання у початковій школі рідною мовою.
Володимир Немирович-Данченко (1858-1943) — видатний театральний діяч, драматург. Мав українсько-вірменське коріння, проте більшу частину життя провів у Росії. Починав наприкінці 1870-х як літературний критик та автор романів і п’єс, які ставили у театрах. У 1898 році він разом з Костянтином Станіславським заснував та очолив Московський Художній театр (МХТ), з яким гастролювали в тому числі за кордоном.
Після більшовицького перевороту Немирович-Данченко залишився у Росії та продовжував працювати в театрі. Він став народним артистом СРСР, лауреатом найвищих державних нагород епохи сталінізму. З 1940-го очолював комітет зі Сталінських премій в області літератури та мистецтва. Помер драматург у Росії, де його і поховали.
У коментарі Вільному радіо Сергій Орлик каже: віртуальну прогулянку музеєм він робив власним коштом.
“Добре, що ця садиба відзнята. І у Маріуполі Музей Куїнджі теж зняв буквально за декілька місяців, і музей лісу Граффа у Великоанадольському лісі (музей Куїнджі розбомблений, а музей Граффа під окупацією росіян)”, — каже засновник Travelbox VR.
Оцифрувати подібний музей нині коштує від 20 тисяч гривень, каже він. Аби зробити це, багато музеїв пишуть проєкти та отримують на це гранти.
“Вартість залежить від кількості кімнат, інтерактиву. Сама зйомка зайняла з пів дня, потім треба панорами зібрати, “зшити”, потім програмування. Близько 7-10 днів роботи. Текст надав музей — ми співпрацювали”, — додає наостанок фахівець.
За даними управлінні культури і туризму Донецької облдержадміністрації, на Донеччині з 20 музеїв на підконтрольній уряду території половина пошкоджені або зруйновані. Зокрема, серед знищених опинився й музей у Лимані. Нещодавно журналіст, боєць ЗСУ Дмитро Журавльов зі Слов’янська побував на руїнах Лиманського краєзнавчого музею. Серед попелу він знайшов декілька артефактів, їх він передасть на зберігання до музею у Слов’янську.