Чоловік був нетверезий, а пострибати у воду його запросив сам хлопчик.
Про це журналісти Вільного радіо дізналися з рішення Краснолиманського міського суду.
Як це сталося. Ще 13 червня цього року обвинувачений Дмитро разом зі своїми знайомими поїхав відпочивати на пляж “Тополя”, що на Оскільському водосховищі у Лиманській громаді. Сам Дмитро випивав і був навіть у наркотичному сп’янінні після куріння маріхуани. У компанії також був син його знайомих.
Хлопчик попросив обвинуваченого піти разом з ним пострибати у воду з помосту, який знаходиться на пляжі. Дмитро погодився. Але дитина не вміла плавати, і обвинувачений знав про це
Зазначимо, батько дитини був категорично проти й словесно заборонив Дмитру стрибати у воду разом з його сином. Але той не послухався, взяв на руки хлопчика і стрибнув з помосту. Вже під водою чоловік не втримав дитину і випустив його у воді. А коли винирнув, то помітив, що хлопчик не виплив разом з ним. Впродовж 25 хвилин Дмитро пірнав у воду в різних ділянках і намагався знайти малечу, але йому це не вдалось. Згодом хлопчика знайшли, і він вже був мертвий. Медики констатували смерть від утоплення.
Тоді Лиманська міська рада повідомила, що хлопчику було 6 років
Чоловік свою провину визнав. На засіданнях Дмитро шкодував про скоєне. Запевняв: не думав, що хлопчик може потонути, а також вибачився перед матір’ю дитини.
Під час слідства експерти встановили, біля того помосту в 9-12 метрах від берега близько метра глибини, і лише в 15 метрах від берега було 2,5 метри глибини. Але цього вистачило, щоб хлопчик, який не вміє плавати, потонув.
Суд визнав чоловіка винним. Йому за статтею “Вбивство через необережність” призначили 4 роки обмеження волі. В рішенні зазначено, що чоловіку почнуть рахувати строк вироку відтоді, коли він прибуде до виправного центру і стане на облік у виправному центрі. Але які саме виправні роботи він буде виконувати — невідомо.
Як йдеться на порталі Безоплатної правової допомоги, обмеження волі, як вид кримінального покарання, — це не ізоляція людини від суспільства, а нагляд за нею. До того ж засудженого залучають до праці, за неї частково платять. Під час відбування покарання людина може користуватись телефоном, носити цивільний одяг, та навіть має право виходити на деякий час з виправного центру, щоб відвідати лікаря, чи на зустріч зі слідчим, оформити документи, поїхати на навчання тощо. Вони можуть отримувати пошту, а також відправляти щось, а також мають право на короткі побачення без обмежень і раз на місяць тривалі побачення — до 3 днів.
Читайте також: