Серед водно-болотних угідь в 1,5 км від західної межі міста оселилася значна популяція сірої чаплі. Близько двох десятків гнізд розмістилися на кількох деревах. І хоча цей вид пернатих не червонокнижний, факт гніздування цих чапель на околиці Бахмута — дивовижний для Бахмутської громади.
Про це Вільному радіо розповідає натуралістка та краєзнавиця ГО “Бахмат” Вікторія Голубнича. Наразі птахи відкладають і висиджують там яйця.
Для довідки:Чапля сіра — птах родини чаплевих. В Україні гніздовий, перелітний і зимуючий вид. Маса тіла — до 2 кг, довжина тіла до 98 см, розмах крил до 175 см. Літає S-подібно вигнувши шию. Зимує на Закарпатській рівнині, в Придунайському регіоні та на півдні Криму. Мігрує невеликими зграями, іноді, спільно з іншими видами чапель. Гніздиться колоніями і також часто з іншими видами чапель на високих деревах та чагарниках поблизу води. На одному дереві може бути кілька гнізд (в середньому — 3, але буває і до 20). Якщо колонія чапель має сусідів, то гніздиться вище за інших птахів. Одне і те саме гніздо може використовуватися багато разів. Заселятися колонії починаючи з березня. Самка відкладає 1 раз на рік 3-5 яєць. Батьки висиджують яйця до 26 діб. Перші 20 діб вони перебувають під пильним наглядом батьків. Вчаться літати пташенята приблизно за 2 місяці від вилуплення.
“В певному сенсі це унікальне місце. Колонія досить велика — там близько 16 гнізд. Враховуючи, що кожне гніздо передбачає пару птахів, уявіть собі яка це зграя чапель”, — зазначає Голубнича.
Друге, що, на думку натуралістки, робить це місце унікальним для Бахмутської ОТГ, це біорізноманіття місцевості, де оселилися чаплі.
“На цьому невеличкому клаптику водно-болотних угідь ми помітили окрім чапель не менше десяти інших різновидів пернатих, які достатньо близько підпускають та дозволяють спостерігати за ними! Це лунь, яструб великий, лиска та крижень, один з різновидів куликів, червонокнижний вид — пірникоза, і ще лебеді. Це тільки те, що нашвидкоруч, без оптики помітили ми. Ще один очевидець бачив там і чапель білих. А ще багато дрібних пташок, наприклад ремезів. Тобто біорізноманіття просто вражає”, — розповідає Голубнича.
І по-третє, зазначає натуралістка, колонія чапель знаходиться в безпосередній близькості від населеного пункту.
“Сіра чапля гніздилася на околицях Бахмута і раніше, але набагато далі — в 15-20 км від міста”, — розповідає екологиня.
Цей факт Голубнича пояснює забороною на полювання. Але близькість до людей може й нашкодити птахам.
“Найстрашніший їхній ворог — це вогонь від непогашених багать, недопалків та умисного підпалу стерні. Якщо він піде по верхівках, яйця просто згорять. Якщо будуть пташенята, згорять й вони. Друге — це шум. Коли люди виходять на природу та голосно вмикають музику, птахи цього бояться; вони можуть покинути місця гніздування. І третій ворог чапель — це інші птахи. Спостерігаючи за цими птахами, ми помітили не менше трьох ворон, які підлітали до гнізд чапель. А це “злодюжки”, які крадуть яйця з гнізд птахів”, — пояснює натуралістка.
Орнітологиня Ганна Кузьо уточнює, що сіра чапля не охороняється законом України. Але на місце їх гніздування варто звернути увагу.
“Це гарне місце, яке має естетичне значення, і для рекреації. Розумієте, територія може бути більш важлива сама по собі, ніж ті гніздові види, які на ній живуть. Там може зупинятись кожен рік під час міграції багато рідкісних видів — це теж дуже важливо для охорони тих видів. Будь-яка водойма цінна в умовах кліматичних змін. Останніми роками у нас все йде до посухи в Україні. Для водоплавних птахів будь-яка водойма потенційно має ціну”, — зазначає Кузьо.
Загалом, говорячи про спостереження за птахами, натуралістка Вікторія Голубнича каже:
“Це дуже популярне дозвілля в усій Європі та чудовий відпочинок, навіть в умовах карантину. Адже за птахами можна спостерігати навіть на своєму подвір’ї чи з власного балкону: які птахи прилітають, які — в небі, які на деревах. Це дуже захоплююче заняття, здатне принаймні розважити людину. Не кажучи вже, що це пізнавально та цікаво для дітей. І це корисно для нервової системи — спостереження за природою завжди заспокоює”, — додає вона.
Читайте також: