У Донецькій області тривають запеклі бої, військові продовжують стримувати російську армію. В тилу підтримувати правопорядок та виявляти місцевих коригувальників допомагають патрульні поліцейські. Ми поспілкувалися з правоохоронцями зі Слов’янська і Краматорська та дізнались, як саме змінилась їхня робота з початком відкритої війни.
Патрульний Ростислав
Ростислав Шевцов раніше працював у ДСНС, проте вже понад рік служить у патрульній поліції Слов’янська і Краматорська.
Правоохоронець зізнається: він сподівався, що ніколи не побачить великої війни, але усвідомлював, що вона може початися будь-якої миті. Чоловік згадує, що відбувалось 24 лютого у патрульній поліції:
“23 лютого я відпочивав після нічного чергування. Планував займатися домашніми справами. Але нас зібрали по тривозі, й 24 лютого я зустрів у розташуванні батальйону. Настрій в мене був не дуже через те, що все сталося непередбачувано, а от у колективі, навпаки, — бойовий!” — розповідає патрульний.
З початком масштабної війни роботи в них побільшало, каже Ростислав. Зараз копи розвозять гуманітарку та надають домедичну допомогу постраждалим від обстрілів громадянам. Після обстрілів поліцейські мають прибути на місце та допомагати іншим службам.
“Буває, колеги виявляють снаряди та до прибуття вибухотехніків забезпечують охорону місця події”, — каже Ростислав.
Деякі його колеги, розуміючи, що не витримують психологічного навантаження на службі, перевелися в інші підрозділи або взагалі звільнилися. Але Ростислав продовжив роботу в рідному місті, від якого до лінії фронту залишається всього 10 кілометрів. За несення служби в таких умовах поліцейським виділяють додаткове грошове забезпечення.
Та навіть поряд із війною, яка несе смерть і жертви, Ростиславу вдається рятувати життя цивільних:
“У нас був випадок, коли ми були в необхідному місці у необхідний час. Наш екіпаж вчасно надав допомогу чоловіку, в якого стався мікроінсульт. І, як сказали лікарі, наша участь неабияк йому допомогла”, — розповідає поліцейський.
Пресофіцерка Ксенія
Ксенія Яцен вже 5 років працює у пресслужбі патрульної поліції Слов’янська і Краматорська. У день відкритого вторгнення вона була далеко від рідного Слов’янська:
“На той момент я була слухачем Академії патрульної поліції. Зранку 24 лютого, одразу прокинувшись, я полізла в новини. Побачила інформацію про Харків, Київ… Зрозуміла, що почалося. Тільки нас зібрали зранку довести інформацію, як в Кривому Розі пролунали вибухи, те саме відбувалося і Краматорську та Слов’янську. Я була за 8 годин від дому і взагалі не знала, що там відбувається”, — згадує дівчина.
Пізніше поліцейських направили нести службу у свої підрозділи, й Ксенія заступила до своїх звичних обов’язків. А роботи виявилося багато, бо містяни почали розповідати, що патрульні буцімто покинули Слов’янськ та Краматорськ. Це були не більш ніж чутки: насправді правоохоронці продовжували працювати, виявляли мародерів і можливих коригувальників, і Ксенія доносила це до місцевих. Частина жінок-патрульних, які мали маленьких дітей, дійсно перевелися на службу в міста за межами Донеччини. З часом і Ксенія змінила місце дислокації.
“Зараз я несу службу в патрульній поліції Рівненської області. Тут чудове управління та прийняли мене, як свою. Допомагали, підтримували словом і ділом. Зробили мені робоче місце, і звідти я пишу новини про патрульних Краматорська та Слов’янська та комунікую з журналістами”, — каже Ксенія.
Патрульна стверджує, що далеко не всі цивільні, які залишаються у Донецькій області, є прихильниками окупаційних військ. У Краматорську 72-річна жінка пригостила поліцейських чаєм і кавою та подякувала за службу зі словами: “Дякую, що ви нас оберігаєте”.
Ксенія згадує свята, на які збиралися сотні містян, а патрульні слідкували за безпекою цих заходів. Дівчина вірить, що попереду у них ще не одне таке свято — звісно, під синьо-жовтими стягами.
Поліна з кадрового забезпечення
У патрульній поліції Краматорська та Слов’янська Поліна з 2017 року. Відкрите вторгнення Росії вона зустріла у відпустці, але 24 лютого повернулася до підрозділу, аби охороняти порядок.
Однією з найсерйозніших проблем у лавах патрульної поліції був перехід деяких працівників на бік окупантів, як сталося у Маріуполі. Проте, за словами Поліни, патрульних-колаборантів у Краматорську та Слов’янську немає.
“Дякуючи Збройним силам України, Краматорськ та Слов’янськ не потрапляли і, щиро сподіваюсь, не потраплять під окупацію, як це відбулося з Маріуполем. Діючі співробітники батальйону патрульної поліції на бік ворога не переходили”, — запевняє Поліна.
Її рідне селище також захопили окупанти. У пропагандистських роликах звідти розповідають, що всі місцеві, які залишились, начебто чекали на російську армію.
За словами Поліни, це не так: вона сама знає багатьох, хто чекає на звільнення та намагається наблизити цей момент.
“Ми всі українці від Грем’яча до Сарича, від Соломонова до Ранньої Зорі, ми всі любимо нашу Батьківщину та захищаємо її. Кожен, чим може та як може, наближаймо нашу перемогу разом!”, — закликає наостанок Поліна.