Підтримати
Ліза Козир. Фото: платформа пам’яті “Меморіал”

Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Згадаймо  21-річну Єлизавету Козир, яка загинула у рідному селі Гроза на Харківщині під час поминального обіду за її батьком-військовим. Разом із дівчиною загинув і її брат з дружиною, мама та інші родичі Козирів.

Про Єлизавету Козар розповіли на платформі пам’яті “Меморіал”.

Вільне радіо публікує історії загиблих під час російсько-української війни, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, ви можете заповнити анкету для рідних та знайомих загиблих або написати нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.

21-річна Єлизавета Козир переїхала до Польщі ще до початку повномасштабного вторгнення. Її батько Андрій вже тоді працював там, а згодом до них приїхала вся родина.

Дівчина була відповідальною, до навчання ставилася серйозно. Закінчила школу №1 в селищі Шевченковому. А після вступила до Харківського коледжу текстилю і дизайну. Проте робота за кордоном видалась дівчині більш перспективною, тому навчальний заклад в Харкові вона так і не закінчила. Єлизавета самостійно вивчила польську. Спершу працювала там у крамниці, а потім на заводі. Мала сучасне захоплення: тату. За кордоном дівчина і зустріла своє кохання, вийшла заміж за поляка. 

Наша дружба зав’язалась ще у школі. А студентські часи ми проводили завжди разом. У вільний час гуляли з друзями, ходили в спортзал. А у вихідні Ліза завжди була вдома з рідними. Їх вона дуже любила і цінувала, розповіла найкраща подруга загиблої, Діана Ревенко.

Разом з рідними Єлизавета і пішла з життя. Сталося це під час поминального обіду за її батьком-захисником. 

Батько Лізи — Андрій — на початку відкритого вторгнення повернувся в Україну та став на захист держави. Загинув чоловік під Попасною у березні 2022 року. Оскільки їхнє рідне село тоді було в окупації, то поховали Андрія Козира на Дніпропетровщині. А коли Грозу звільнили, рідні вирішили перепоховати чоловіка.

5 жовтня 2023 року російська армія вдарила ракетою «Іскандер» по кафе, де відбувався поминальний обід. Разом із дівчиною загинула її мама Аліна, брат Денис з дружиною Інною та інші родичі та односельці Козирів. 

Світла пам’ять!

Для довідки:

За офіційними даними, кількість жертв цього дня сягнула 59. Пізніше Служба безпеки України заявила, що викрила причетних до теракту. У коригуванні підозрюють двох місцевих жителів: Володимира Мамона та його молодшого брата Дмитра. За даними слідчих, вони перейшли на бік росіян ще під час окупації, а після звільнення села українськими військовими, обидва чоловіки разом з родинами втекли до Росії. 


Завантажити ще...