Так само як і у більшості населених пунктів Донеччини, в Покровському немає ані світла, ані водопостачання. Ми поспілкувалися зі старостою Покровського округу та дізналися про життя людей тут зараз і пошкодження.
Покровське зараз — це вже передова. Вуличних боїв за село тут не було, але обстрілюють військових на цьому напрямку регулярно. Дістається під час таких атак і самому селу. Зокрема, відкривали вогонь росіяни по селу і 23 червня. Про це повідомляє Генштаб у вечірньому зведенні.
Староста Покровського старостинського округу Павло Федоренко каже — в головному селі майже не залишилось мешканців. Та все ж, з понад тисячі людей, тут зараз менш ніж півтори сотні людей та кілька дітей. Евакуація ще триває.
“Вчора ще дві жінки виїхали. Дуже складно вмовляти людей”, — визнає голова села.
Втім, коли йдеться про руйнування домівок та обстріли, люди самотужки розуміють, що треба тікати. Бо, за словами Павла Федоренка, село зазнало важких руйнувань.
“Боляче дивитися на село, яке майже повністю зруйновано. Люди вкладали усе своє життя аби побудувати свої домівки, проте зараз з 417 домогосподарств пошкоджено понад двісті. При чому є домівки лише без вікон та дверей, а є такі що знищені цілком”, — розповідає Павло Федоренко.
Хоча, каже чоловік, — з усієї комунальної власності мешканці найбільше сумують за Будинком культури, який понівечила російська артилерія.
“Це наша найболючіша втрата. 2 тисячі квадратних метрів, понад 470 посадочних місць… І все це було зруйновано. Згодом спеціалісти будуть оцінювати, чи можна врятувати бодай щось. Наприклад, актову залу та сцену навряд врятувати вдасться — там сидіння за кількасот метрів лежать”, — розповідає Федоренко.
Обстріли загарбників не вщухають і досі — до села небезпечно завозити навіть гуманітарну допомогу. Але волонтери не здаються — до Покровського з більш безпечних міст благодійники та працівники місцевої влади возять харчові набори, хліб та питну воду. Роздають усім. Навіть воду вдається заводити по більш-менш сталому графіку.
“Розклад завозу води ми навіть не публікуємо у соцмережах або групах. Люди самі один одному розповідають, куди доставлять чергову тону води, яку потім розливатимуть у ємності”, — додає селищний голова.
Також селянам вдається знайти і м’ясо — наразі вони ріжуть свиней, тож нестачі у їжі поки що немає.
А ось з електрикою у Покровському — справжні проблеми. Його немає ще з 14 травня. Наразі людям вдається виживати завдяки мобільним генераторам. З їхньою допомогою селяни заряджають мобільні телефони та підтримують зв’язок з навколишнім світом.
“Селяни допомагають одне одному, навіть ті, що вже виїхали. Намагаються домовитися з міськрадою про гуманітарку, передають бензин для транспорту та генераторів. Без цього було б важче”, — визнає голова села.
Читайте також: