“Усе, як зазвичай”, — буденно каже директор останнього пологового на Донеччині про їхні нинішні будні. Та описує він більше те, що відбувається безпосередньо під час пологів, а не загальні умови роботи. Ми провели день в стінах лікарні та подивились, як під час війни народжують на Донеччині.
Щоб домовитись про цю зйомку, знадобилось кілька тижнів. Пологовий будинок тепер визначений ледь не секретним обʼєктом. Він на підконтрольній території області залишився один, останній з працюючих. І роботи тут не бракує. Та лікарі більше побоюються, ніж готові ділитись своїми успіхами в нинішніх умовах.
В приміщенні пологового одразу впадає в очі свіжий ремонт. Усі поверхні утеплені, у приміщенні світло й тепло. Продовжуючи шлях коридорами, можна помітити, що біля кабінетів лікарів досить багато пацієнток. Тут і жінки, які незабаром мають народити, і ті, хто лише планує вагітність.
Пройшовши трохи далі, зустрічаємо директора лікарні Степана Сергійовича (його справжнє ім’я просять не розголошувати з міркувань безпеки). Питаємо, як зараз, під час відкритої війни, тут проходять пологи.
“Плачуть, кричать, акушерки бігають. Жінка надійшла, прийняли пологи, потім поклали матір із дитиною. Он хтось узагалі проводить партнерські пологи. Все як зазвичай”, — буденно відповідає директор.
Його невимушений тон викликає подив: здавалося б, щоденні обстріли, зміщення лінії фронту та постійні повітряні тривоги мали б паралізувати роботу медперсоналу.
“Навіть якщо оголошена тривога, пацієнти надходять, як і раніше. Якби ми припиняли свою роботу під час кожної тривоги, у нас би пологи тривали цілодобово. Інша справа, якщо з міркувань безпеки ми спускаємося в укриття, тоді робимо все там, поки не можна буде повернутися нагору. Це все ризики, великі ризики”, — говорить Степан Сергійович.
Породілля, додає він, можуть приїхати сюди заздалегідь, а можуть прибути й на “швидкій”.
“До нас може бути будь-яке звернення: “швидка”, сімейний лікар, лікар, який лікує, або самозвернення. Але якщо людина викликала “швидку”, коли почалися перейми й от-от народжувати, то у медиків є чіткий маршрут пацієнта та час, за який потрібно доїхати”, — говорить директор лікарні.
У мирний час громади були закріплені за пологовими відділеннями або пологовими будинками, і медикам не доводилося везти пацієнтів через пів області. Але нинішня ситуація та той факт, що росіяни вже зруйнували не один пологовий будинок на Донеччині, змушує йти на крайні заходи.
“У нас були випадки, коли везли до нас [пацієнтку] за 170 км, і я не розумію, як їм вдалося це зробити”, — пригадує директор.
Від початку 2024 року на Донеччині з’явилися на світ 902 дитини. Та ще три роки тому цей показник становив 8,8 тисячі.
Протягом трьох років відкритої війни загальний показник народжуваності на Донеччині продовжує падати.
Проте медики зі Слов’янська зазначають, що народжуваність у їхнiй лiкарнi дещо зросла, якщо порівняти початок повномасштабної війни з нинішнім часом. І це не дивно, адже інших пологових на Донеччині не залишилось. 2022 року в цій лікарні народилося 150 дiтей, 2023-го — 260. А вже 2024 року на світ з’явилася 441 дитина.
На одному з поверхів пологового будинку зустрічаємо жительку Краматорська Дарію. Питаємо в неї, чому вона обрала саме це місце, а не більш безпечний регіон.
“Близьке місто, прекрасні лікарі, хороше обслуговування. У принципі, чому ні? Я ж у Краматорську стала на облік, і мені порадили їхати сюди. Добралися самі, заздалегідь, після пологів поки залишуся тут”, — відповідає дівчина.
У стаціонарі лікарні — два крила з палатами. Кожна з них розрахована на 2-4 пацієнтки. У кімнатах є пересувне ліжко для новонароджених і стіл для сповивання з усіма необхідними речами. Окрім того, кожна палата має власний санвузол, що додає комфорту новоспеченим мамам.
В однiй з таких палат зустрічаємо мешканку Дружківки Оксану. Дівчина зі своєю родиною виїжджала на початку повномасштабного вторгнення, але згодом усе ж повернулася до рiдної областi. Народжувати теж вирішила тут.
“Чоловік працював, довелося викликати “швидку”, доставили вчасно. Пологи пройшли добре, пологовий будинок чудовий, мені тут усе подобається. Доньку назвали Маринкою. Єдине, що зараз лякає, — це зовнішні обставини. Хотілося б, звісно, залишатися вдома в спокої”, — каже породілля.
Втім, принаймні у пологовому пацієнтки можуть відчути себе у відносній безпеці. Завдяки підтримці місцевих бюджетів і міжнародних організацій лікарня може працювати навіть під час атак на критичну інфраструктуру. Заклад оснастили генераторами, власною котельнею, запасами води й їжі, що робить його автономним.
Структура закладу також не зазнала змін. Тут, як і раніше, можна звернутися до жіночої консультації та потрапити у гінекологічне, акушерське й неонатальне відділення. В останньому перебувають діти та жінки з патологіями вагітності.
“На сьогодні ми укомплектовані всім необхідним, і наша лікарня відповідає всім вимогам на максимальному рівні. Нещодавно навіть пройшли моніторинг щодо пологів. Що стосується персоналу, то залишилися ті, хто ухвалив таке рішення. Їх небагато, але вистачає, щоб надавати допомогу. Ми працюємо у штатному режимі”, — говорить директор лікарні.
Окрім звичних для пологового будинку напрямів, тут також надають спеціалізовану допомогу психолога. Така підтримка важлива, зазначає директор закладу, адже проблема насильства в родині залишається гострою. Крім того, як і раніше, окремої уваги потребують самотні матері.
“Психологічна допомога надається згідно з чинними стандартами. У нас навіть є більше: ми уклали меморандуми з благодійними фондами, і вони допомагають нам у підтримці породіль. Усе це безкоштовно”, — підкреслює Степан Сергійович.
Тим, хто потребує не лише психологічної, а й матеріальної підтримки, у пологовому видають бебі-бокс та гуманітарну допомогу з усім необхідним для малюка.
У 2023 році уряд України відніс лікарні до категорії критично важливих підприємств, прописавши перелік обов’язків і план дій на випадок непередбачуваних ситуацій. Тепер медики кажуть, що, хоча зараз небезпечніше, працювати стало легше. І все ж серед працівників цієї лікарні вже були втрати.
“Я відповідаю за безпеку своїх працівників, і, на жаль, у нас вже був “приліт”. Там, де знаходилась одна з наших бригад, загинула дівчина, були поранені інші співробітники”, — розповідає директор пологового будинку.
Та попри щоденні виклики лікарня продовжує працювати. Тут добре знають: навіть у таких умовах кожна мама має отримати всю необхідну допомогу, а кожне немовля — шанс на безпечний початок життя.