Шелтер “Додому” у Києві працює вже понад пів року. Його облаштували у приміщенні колишнього дитсадка, який зачинили через масштабну війну. За цей час тут знайшли тимчасовий прихисток вісім родин з небезпечних регіонів України, в тому числі й з Донеччини. Оселившись, вони самі стають адміністраторами шелтера. Ми побували у прихистку й подивилися на побут його мешканців.
Ми під’їжджаємо до одного з житлових комплексів у Подільському районі столиці. Тут у новобудові за тиждень до повномасштабної війни відкрили приватний дитячий садочок. Зараз у ньому теж граються діти. Втім не вихованці садка, а малюки, які з батьками рятувалися від обстрілів і таким чином опинилися у Києві. Вони можуть тут жити безкоштовно.
Шелтер “Додому”, який розмістився у приміщенні дитсадка, зовсім невеликий й одночасно може вмістити дві родини. Загалом із вересня минулого року тут встигли погостювати сім’ї із Донецької, Запорізької, Херсонської, Харківської, Дніпропетровської та Чернігівської областей.
Перше, що впадає в око при вході сюди — відсутність адміністраторів та рецепції. Тут усе базується на довірі, тож здебільшого переселенці самостійно заселяються й облаштовуються на новому місці, розповідає голова громадської організації “Громада” Арина Сатовська, яка координує роботу прихистку.
“В цьому унікальність. Можливо, це атмосфера війни також робить свій внесок, що люди одне одному дуже довіряють. Люди, які там проживають, самі стають адміністраторами”, — розповідає Арина Сатовська.
Серед нинішніх мешканців центру “Додому” — Оксана Литвин із міста Ніжин на Чернігівщині. Жінка з трьома доньками приїхала сюди у грудні минулого року, адже в будинку, де вони жили, потріскалися стіни.
“Я зайшла на сайт “Допомагай”, знайшла Арину, ми зідзвонилися, вона сказала: “Так, є вільна кімната, можете приїжджати”. На той момент тут була ще сім’я з Каховки, але вони вже зняли власне житло і переїхали. Ми так само знайдемо роботу, знайдемо житло і тоді з’їдемо. І сюди заселиться якась інша родина, в якої буде більша потреба”, — каже Оксана Литвин.
У шелтері є кухня, два санвузли та три кімнати, одна з яких слугує складом для гуманітарної допомоги. Сюди щодня приходять переселенці, яким потрібний дорослий чи дитячий одяг. Крім того, мешканці шелтеру пакують і відправляють посилки тим, хто потребує, в різні куточки України.
Спочатку у ГО “Громада” шукали приміщення саме для зберігання гумдопомоги. Ідея створити ще й прихисток для переселенців з’явилася згодом.
“Знайшлася компанія, яка називається Bill_line, в яких був такий непрофільний проєкт — приватний дитячий садочок. Запустили вони цей садочок за тиждень до [відкритої] війни. І під час війни це приміщення виявилося порожнім. Коли я побачила приміщення, виникла одразу ідея, що тут можна селити родини, тому що створені гарні умови для діток”, — пригадує Арина Сатовська.
Власники дитсадка надали його у користування безоплатно. Меблі та іграшки теж залишили для переселенців. Обмежень щодо терміну проживання благодійники не встановлюють: дехто зупиняється тут на кілька тижнів, а хтось — на кілька місяців.
“Люди самі відчувають, що вони готові переїхати, тому що шелтер — це добре, звісно, але це тимчасове рішення. І звісно, що люди мріють про більш постійне помешкання. В нас переважно люди лишалися до місяця, до двох. Наприклад, зараз у нас проживає родина з Харкова. Там вони втратили роботу, і в Києві вже чоловік влаштувався працювати таксистом. Грошей для того, щоб зняти квартиру для родини з чотирьох осіб, зараз просто немає. В таких випадках ми однозначно кажемо: так, будь ласка, зупиняйтеся в нас”, — розповідає Арина.
Аби оселитися у шелтері, потрібно слідкувати за оголошеннями на сайтах “Допомогай” та “Прихисток”. Коли з’являється вільна кімната, Арина Сатовська повідомляє про це та залишає контактні дані. Пріоритет у поселенні надають багатодітним родинам з маленькими дітьми.
Якщо ж ви виїхали з прифронтових регіонів і потребуєте гумдопомоги — можна приходити у центр за адресою: м.Київ, провулок Балтійський, 5.
Нагадаємо, нещодавно наші журналісти побували у київській пекарні, яка безкоштовно пече хліб для бахмутян.
Читайте також: