Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Цього дня згадаймо військовослужбовця Євгена Михальченка із позивним “Чечен”. Він ніс службу у тилу, однак за власним бажанням перевівся до іншої бригади — аби поїхати на фронт. 23-річний захисник загинув у серпні 2023-го поблизу Бахмута.
Про Євгена Михальченка Вільному радіо розповіла його наречена Аліна Шолом.
Євген родом з села Олексіївка Донецької області. Згодом родина переїхала у селище Межова на Дніпропетровщині. Там майбутній захисник закінчив школу №2 та професійно-технічне училище. Змалечку Євген захоплювався бджільництвом, проводив багато часу на пасіці, допомагаючи дідусеві. Також займався футболом, малював, цікавився ремонтом техніки та меблів.
“Його завжди цікавив активний спосіб життя, він дуже любив допомагати мамі, був дуже працелюбним. Мама виховувала його сама, тому мій коханий прагнув бути для неї опорою, захистом. Він завжди легко заводив нові знайомства, був душею компанії, надзвичайно комунікабельний, мав багато друзів”, — розповідає Аліна Шолом.
Євгену дуже подобалася військова справа, тож 2020-го він підписав контракт із ЗСУ та долучився до Батальйону охорони Арсеналу авіаційних засобів ураження. У військовій частині чоловік служив до 2023-го.
Аліна та Євген познайомилися у соцмережах на початку 2023-го. Дівчина каже: закохалася з першого погляду. Вже за кілька тижнів вони зустрілися та стали парою.
“З першої ж зустрічі я зрозуміла, що шалено закохалась в цю людину, в його посмішку, в його глибокі надзвичайні очі, і я бачила, що це взаємно. Я назавжди запам’ятаю момент, коли повертаючись з відпустки він на пів годинки заїхав до мене, щоб побачитись, я готувала його улюблені ліниві вареники, а він привіз моїй мамі орхідею і мені полуницю, познайомив мене з друзями”, — згадує наречена військового.
Пара увесь вільний час проводила у спілкуванні. А невдовзі Євген зробив коханій пропозицію.
“Ми (як дві половинки) доповнювали один одного. Головним питанням у нас було: “Чому я не зустрів/ла тебе раніше? Адже ми дихаємо одним”. Невдовзі після знайомства він зробив мені пропозицію каблучкою, яку зробив сам, і вазоном Алое в руках. Я розплакалась і обійняла його, це були найміцніші обійми в моєму житті, надзвичайно ніжні і сильні. Такі міцні обійми були лиш тричі — востаннє, коли я зустрічала його з потягу, це був останній вечір, перед тим як він поїхав в 3 ОШБр”, — ділиться дівчина.
Аліна та Євген будували плани на сумісне майбутнє. Мріяли про власний будинок, хотіли народити дітей та завести собаку. Планували поїхати за кордон після закінчення війни, а потім повернутися в Україну та жити у Покровську.
Невдовзі після знайомства з Аліною Євген розповів їй, що хоче потрапити на фронт. Дівчина продовжує: хвилювалася за коханого, але він не міг вчинити інакше. Тож написав заяву на переведення до іншої бригади. Мріяв потрапити саме до 3-ї штурмової.
“Женя казав, що не може сидіти тут, коли на його Батьківщині таке коїться, казав, що якщо хоч одного він залишить в землі, значить він не дарма одягнув цю форму. Він так хотів саме у цю бригаду, марив нею буквально. Коли отримав шеврони, неймовірно радів і пишався цим. А тепер це те, що залишилось нам в пам’ять про Женю”, — каже Аліна.
До лав 3-ї штурмової Євген Михальченко долучився у травні 2023-го. Там обійняв посаду стрільця-санітара. Серед побратимів отримав позивний “Чечен”, бо з юності носив бороду.
“Його борода була символом удачі, так мені розповідали хлопці з його частини, наші друзі і рідні Жені. Хлопці приходили пощипати її з вірою в те, що це принесе удачу, і це дійсно було так”, — доповнює співрозмовниця.
Близько трьох місяців Євген провів на фронті, його бригада воювала поблизу Бахмута. Востаннє чоловік спілкувався із нареченою за день до загибелі.
“30 серпня він весь день писав мені, що любить мене, попросив, щоб я берегла себе і щоб передала рідним, що все буде добре, щоб вони себе берегли. Ввечері Женя написав “Кохана, я не вийду на зв’язок 2-3 дні, кохаю тебе, моя булочка”, це останнє його повідомлення”, — ділиться наречена військового.
Євген Михальченко загинув 31 серпня 2023-го поблизу Бахмута. Військовому було 23 роки. Аліна каже: до останнього не вірила в те, що сталося найстрашніше.
“Я досі пам’ятаю кожен погляд, кожен дотик, кожну його усмішку, я пам’ятаю його сміх, його голос, його запах, абсолютно все. Хто б не питав, у мене була одна мрія і бажання — щоб коханий був живий, щоб був поруч, і тоді ми все зможемо”, — доповнює дівчина.
У знак любові до Євгена, Аліна зробила татуювання.
“Булочка — наше особливе слово, яке я закарбувала в себе на тілі. Ми хотіли парні тату, але не встигли обрати ескіз. Моє серденько казав: “Я хочу, щоб ти в мене була в серці, в паспорті, в телефоні і на тілі”. І тепер в мене на тілі дуже символічна для мене фраза “булочка, ніколи не зупиняйся”, почерком мого нареченого. В нього на руці теж є тату “never give up”, тому, по-суті, тату у нас парне”, — каже обраниця військового.
Світла пам’ять.