Щодня українці вшановують хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — військовий з Волині Сергій Зімич. Чоловік долучився до війська на початку відкритої війни. Життя військового обірвалося під Роботиним на Запоріжжі.
Донька Сергія Віталія зв’язалася з нашою редакцією через соцмережі. Вільне радіо розповідає історії тих, чиє життя забрала російсько-українська війна, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.
Сергій Зімич народився 9 серпня 1970 року у селищі Любешеві на Волині. У цивільному житті працював теслею. Разом з дружиною виховував двох доньок. Рідні згадують Сергія врівноваженим і цілеспрямованим чоловіком з гарним почуттям гумору.
“Завжди веселий, добрий, стриманий, виважений. Робота у його руках кипіла, все міг зробити. У нашій сімʼї ніколи не було питань чи проблем, яких не міг би вирішити тато. Він був хорошим чоловіком, люблячим батьком, надійним побратимом і просто неймовірною людиною”, — згадує батька Віталія.
Сергій долучився до війська 1 березня 2022 року. Він служив у Нацгвардії на посаді стрільця. Разом з побратимами він охороняв Рівненську АЕС та стратегічні об’єкти Волинської області.
У березні 2024 року Сергій вирушив на фронт. Віталія розповідає, що він по-батьківські піклувався про молодших побратимів.
“Під час першого виходу “на нуль” тато був контужений. Він трішки підлікувався, однак дуже переживав за молодших побратимів, дбав про них, як про рідних, адже був для них за батька. Недаремно ж і позивний мав “Батько”, — каже дівчина.
Сергій виконував бойові завдання на Запоріжжі. Смертельного поранення чоловік зазнав поблизу Роботиного 17 липня 2024 року.
Поховали військового у рідному селищі. Йому назавжди залишиться 53 роки.
Рідні створили петицію з проханням надати Сергію Зімичу звання Героя України.
Окрім доньки Віталії, у Сергія залишились ще одна донька і дружина.
Світла пам’ять полеглому захисникові.