Підтримати
RU
Підтримати

“Не допомагайте ворогу”: українців закликають не повідомляти про обстріли та українських військових

Олександр Лагер
Зображення до посту “Не допомагайте ворогу”: українців закликають не повідомляти про обстріли та українських військових
Фото: Інститут масової інформації

В соцмережах і месенджерах українці обговорюють обстріли, які вони чули або бачили поруч, та викладають відео свіжих пошкоджень. Однак робити цього не можна, адже це допомагає російським військам. Пояснюємо, чому важливо тримати дані про обстріли в секреті.

 

Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр детально пояснила, чому не варто повідомляти або питати про обстріли.

 

Чому не можна писати про обстріли?

За словами посадовиці Міноборони України, 80% інформації, яку отримує російська розвідка, опрацьовується з відкритих джерел. Тобто російські спецслужби моніторять різні соцмережі, групи, Telegram-канали, бесіди тощо.

“Якщо ви повідомляєте, що цілили в один об‘єкт, але не влучили, то ворог може зробити це вдруге аби таки влучити”, — пояснює Ганна Маляр.

Тобто повідомлення про обстріли допомагають окупантам коригувати вогонь.

Нерідко буває, що в коментарях у спільноті хтось може запитати про ситуацію у місті. Центр протидії дезінформації при РНБО України фіксував такі повідомлення в одній бесіді з ідентичним текстом від різних користувачів. Це свідчить про те, що вони збирають дані для загарбників.

“Не допомагайте ворогу”: українців закликають не повідомляти про обстріли та українських військових 1

“Користувачі-боти або “живі” акаунти відправляють в чатах  повідомлення, щоб дізнатись про ступінь ураження від бомбардування і точну локацію для коригування вогню. Вони пишуть в чатах щойно обстріляних міст”, — повідомляє пресслужба Центру протидії дезінформації при РНБО України.

Тож людей закликають в жодному разі нічого не повідомляти таким користувачам. 

 

Що не можна публікувати?

Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр застерігає, що після обстрілу не можна повідомляти в соцмережах про детальне місце влучання снаряду, адреси тощо. В Міноборони наводять приклад:

  • Не треба говорити чи писати: “ракета влучила у школу №7”. Доцільніше сказати: “ракета влучила у такому-то населеному пункті в житловий квартал”.
  • Не варто говорити: “ракетою цілились у вокзал, але потрапили в лікарню, яка знаходиться недалеко”. 
  • Не треба говорити: “ракета влучила у склад поряд з аеродромом”.

Ганна Маляр зазначає, що так російські військові скоригують удар, і прилетять інші ракети, які вже точно влучать у необхідне місце.

Крім того, неможна публікувати інформацію про українських військовослужбовців. А саме:

  • Найменування військових частин (підрозділів) та інших військових об’єктів в районах виконання бойових (спеціальних) завдань, географічні координати місць їх розташування;
  • Чисельність особового складу військових частин (підрозділів);
  • Кількість озброєння та бойової техніки, матеріально-технічних засобів, їхній стан та місця зберігання;
  • Описи, зображення та умовні позначки, які ідентифікують або можуть ідентифікувати об’єкти;
  • Інформація щодо операцій (бойових дій), які проводяться або плануються;
  • Інформація про систему охорони та оборони військових об’єктів та засобів захисту особового складу, озброєння та військової техніки, які використовуються (крім видимих або очевидно виражених);
  • Порядок залучення військових і техніки до виконання завдань;
  • Інформація про збір розвідувальних даних (способи, методи, сили та засоби, що залучаються);
  • Інформація про переміщення та розгортання своїх військ (найменування, кількість, місця, райони, маршрути);
  • Інформація про військові частини (підрозділи), методику або тактику їхніх дій;
  • Інформація про проведення унікальних операцій із зазначенням прийомів та способів, що використовувались;
  • Інформація про ефективність сил і засобів радіоелектронної боротьби противника;
  • Інформація про відкладені або скасовані операції;
  • Інформація про зниклий або збитий літак або зникле судно та пошуково-рятувальні операції, які плануються або проводяться;
  • Інформація про планування та проведення заходів для безпеки військ (дезінформація, імітація, демонстративні дії, маскування, протидія технічним розвідкам та захист інформації);
  • Фото- і відеозйомка та інша наочна інформація з представниками незаконних збройних формувань.

“Ваш “ексклюзив” може коштувати комусь життя. Особливо ця інформація стосується лідерів думок і власників багатотисячних телеграм-каналів”, — підсумовує пресслужба Центру протидії дезінформації при РНБО України.

Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр зазначає, що під час війни є обмеження на поширення такої інформації. Але це робиться для безпеки.

“Ми справді вільна, демократична країна зі свободою слова. Наше суспільство вже звикло до відкритості та висвітлення в Інтернеті абсолютно всього. Ви звикли до правдивої інформації, але під час війни не треба правдиво інформувати ворога”, — зазначає Ганна Маляр.

Нагадаємо, українців, які хочуть допомогти армії інформацією, закликають придивлятись до російської техніки. Якщо ви побачили таку, то про це можна повідомити за спеціальним Telegram-ботом єВорог.

А у цьому матеріалі ми пояснювали, як відрізнити українську техніку від російської.

Читайте також:

Завантажити ще...