О 9 ранку в Україні — хвилина мовчання на честь полеглих у російсько-українській війні. Вільне радіо щодня вшановує пам’ять загиблих військових та цивільних, розповідаючи історії їхнього життя поіменно. 14 квітня згадаймо 24-річного Єгора Петрова з Харківщини, який загинув восени 2023-го, обороняючи Донеччину від росіян.
Наречена Єгора звернулася до нашої редакції у фейсбуці. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, заповніть анкету для рідних і знайомих загиблих або напишіть нам у соцмережах Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих.
Єгор Петров народився 9 червня 1999 року в селі Новоєгорівці Куп’янського району на Харківщині. З дитинства мріяв стати військовим. Захоплювався рибальством та багато подорожував Україною — об’їздив чи не весь захід країни.
“Він був дуже чесним, добрим, справедливим. Ніколи не відмовляв, завжди підтримував. Був бойовий, із характером”, — каже наречена Єгора Каміла Качуровська.
Чоловік навчався у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого, однак 2018-го вирішив покинути виш і пішов на строкову службу.
2020-го Єгор підписав контракт на службу у 35-й окремій бригаді морської піхоти, а згодом перевівся до 53-ї ОМБр імені князя Володимира Мономаха.
Відкриту війну боєць зустрів на позиціях у Волновасі на Донеччині. Серед побратимів 24-річний захисник був наймолодшим, тож дістав позивний “Єгорка”. Служив на посаді водія-радіотелеграфіста.
Петров брав участь у боях за Бахмут, Вугледар, Авдіївку, Волноваху та інші населені пункти Донецької області. Крім того, обороняв Миколаївщину та Херсонщину.
“Він постійно казав, що все буде добре. Казав, щоб я не хвилювалася й була спокійна. Про роботу не любив говорити. Навіть коли я питала, він мовчав”, — говорить Каміла.
Іноді Єгору давали відпустки — тоді вдавалося побачитися з коханою. Пара познайомилася у 2020-му, а стосунки зав’язалися через два роки.
“Познайомилися у соцмережі, ми з ним із одного району. Через деякий час він зробив мені пропозицію. У лютому цього року ми мали одружитися, але не встигли, на жаль. Він дуже хотів залишити частинку себе — йдеться про дитину. Він дуже боявся піти з цього світу, не залишивши нікого”, — каже наречена оборонця.
Єгор Петров загинув 13 вересня 2023-го поблизу Опитного на Донеччині.
“Мені написав побратим, сказав, що Єгор “тяжкий 300” (поранений, — ред.) За словами побратимів і командира, він загинув внаслідок артилерійського обстрілу, влучання у грудну клітину”, — з сумом згадує дівчина.
Захисника поховали 20 вересня у Мерефі на Харківщині на кладовищі по вулиці Шевченка. Крім нареченої, чоловіка не дочекалися мама, троє сестер, брат і бабуся.
Нині рідні полеглого бійця прагнуть, аби йому посмертно надали звання Героя України. Відповідна петиція вже зібрала потрібну кількість голосів та перебуває на розгляді у президента.