Вже більше семи місяців, як в України новий президент. У другому турі президентських виборів Володимир Зеленський набрав майже втричі більше голосів, ніж попередній президент Петро Порошенко. Під час виборчої гонки, а також за більш ніж півроку свого правління, новий президент встиг дати багато обіцянок. Тож, які були перемоги та поразки нового очільника держави в 2019 році читайте в матеріалі.
В день своєї інавгурації новообраний президент України Володимир Зеленський у парламенті попросив скласти повноваження очільників кількох правоохоронних структур. Крім того, він заявив, що хоче розпустити Верховну Раду.
(Фото: УНІАН)
“Я прошу вас звільнити з посад голову Служби безпеки України, Генерального прокурора, Міністра оборони. І це далеко не все, що ви можете зробити. Але для початку достатньо. У вас на це буде два місяці. Зробіть це і повісьте медалі собі. Непогані бали на дострокові парламентські вибори. Я розпускаю Верховну Раду восьмого скликання”, — заявив під час своєї інавгурації Володимир Зеленський.
Наступного дня він зібрав в адміністрації президента всіх очільників фракцій, щоб поспілкуватись про подальшу роботу. Але того ж дня Зеленський підписав указ, яким розпустив Верховну Раду. Після цього його наступні спроби співпрацювати з парламентом зруйнувались. Коли він запропонував повернути покарання за незаконне збагачення, народні депутати не поставили це питання до порядку денного.
Однак, після позачергових парламентських виборів, коли у Верховній Раді партія “Слуга народу” отримала більшість, підтримка президента суттєво зросла.
Розведення і ремонт мосту в Станиці Луганській. Коли у боротьбі з народними депутатами президент України був майже безсилим, до позачергових парламентських виборів він займався питаннями Донбасу. Так, Зеленський поставив ціль, що до кінця серпня потрібно відремонтувати зруйнований міст через Сіверський Донець у Станиці Луганській. Але на ділянці мосту стояли бойовики та українські військові. Тож, це стало однією з причин провести розведення військ на тій ділянці.
На думку Зеленського, розведення військ ЗСУ і бойовиків на кілометр назад — це крок до припинення вогню. Завдяки розведенню військ на Луганщині дійсно поменшало обстрілів. А запланований ремонт зруйнованого мосту у Станиці Луганській все ж розпочався. Закінчили ремонтні роботи не до кінця серпня, як спочатку обіцяв Зеленський. Але 20 листопада 2019 року міст, який поєднує підконтрольну територію з т.з. “ЛНР” все ж відкрили.
https://www.facebook.com/president.gov.ua/videos/2388286164769596/
Після успішного розведення в Станиці Луганській, відвели війська і біля Золотого. Пізніше розведення сил і засобів відбулось біля Петрівського.
Загалом, всі розведення проводять в кілька фаз.
“Безпосередньо на розведення сил і засобів виділено 3 доби. За цей час військові і вся техніка переміститься назад. Потім ще 25 діб будуть проводитись заходи з розмінування ділянки місцевості”, — розповів заступник командувача Об’єднаних сил Богдан Бондар.
Як повідомляв президент України, завдяки цим розведенням на ділянках припинять стріляти. Та система не досконала, і спрацювала лише в Луганській області. В Станиці Луганській та Золотому дійсно не стріляють. А от на ділянці розведення в Петрівському представники СЦКК та ОБСЄ неодноразово фіксували порушення режиму припинення вогню.
Зазначимо, ці розведення на Донбасі були однією з умов, щоб провести зустріч “нормандської четвірки”, на якій 9 грудня розглянули ситуацію на Донбасі та вперше зустрілись особисто лідери України та Росії.
Для довідки: Нормандська четвірка — це група з чотирьох країн, яка займається врегулюванням збройного конфлікту на Донбасі на дипломатичному рівні. В делегацію входять лідери України, Німеччини, Франції та Росії. Перші переговори почались 6 жовтня 2014 року. В рамках цього формату проводиться зустріч за закритими дверима, де сторони конфлікту разом із лідерами Німеччини і Франції обговорюють питання припинення вогню та врегулювання ситуації на Донбасі.
По-перше, лідери чотирьох країн погодили, що до кінця року проведуть великий обмін до кінця 2019 року.
“Країни-учасниці сприяють взаємному звільненню утриманих осіб до 31 грудня 2019 року за принципом “всіх на всіх”. Було погоджено необхідність верифікувати повні списки та надати повний та безумовний доступ представникам Міжнародного комітету Червоного Хреста до усіх утримуваних осіб”, — розповів після зустрічі президент України Володимир Зеленський.
Під час перемовин лідери “нормандської четвірки” також домовились, що на Донбасі має відбутись припинення вогню до кінця 2019 року. Ще одним питанням було розведення.
“Учасники перемовин схвалили розведення сил і засобів на трьох пілотних ділянках. Це дійсно і за нашими оцінками важливий крок до шляху подальшої деескалації ситуації на північно-східній частині України і забезпечення повного припинення вогню. Розраховуємо, що розведення сил буде поетапно продовжено, а на ділянках відведення відбудуться роботи з розмінування та дефортифікації”, — підсумував наприкінці саміту “нормандської четвірки” президент Росії Володимир Путін.
Після зустрічі “нормандської четвірки” український президент Володимир Зеленський заявив, що переписувати Закон про окремі райони Донецької і Луганської області не будуть. Замість цього парламентарі продовжать строк старого закону, який діє ще з 2014 році. Вже через кілька днів після саміту, Верховна Рада ухвалила, що незмінний закон чинний до кінця 2020 року.
В той же час, новий дзеркальний відвід військ запланували до кінця березня 2020 року.
Підняли на саміті і питання “особливого статусу” Донбасу. Лідери чотирьох країн домовились, що особливий статус для окремих регіонів Луганської та Донецької областей після узгодження буде діяти на постійній основі та туди імплементують формулу Штайнмайєра, яка передбачає проведення місцевих виборів. Про ще деякі деталі угоди розповів російський президент Володимир Путін.
“У першу чергу мова йде про внесення до Конституції країни змін, які закріплюють особливий статус Донбасу на постійній основі. Не слід затягувати і з виконанням інших зобов’язань, а саме: про амністію та законодавчу заборону кримінального переслідування осіб, які брали участь у подіях на південному сході країни”, – каже Путін.
Всі перелічені питання мали узгодити в Мінську. Вдалось частково домовитись про розведення, але де саме чекати відвід військ — не повідомляють.
Обмін полоненими. Завдяки перемовинам президента України Володимира Зеленського та президента Росії Володимира Путіна, 7 вересня в Україну повернулись 35 політичних в’язнів Кремля. Серед них були всі моряки, яких в 2018 році захопила Росія.
Для довідки: 25 листопада 2018 року в Керченській протоці прикордонники РФ незаконно атакували український флот з 3 військових кораблів. Вони також захопили 24 українських моряків і арештували судна. Тоді в вперше в історії незалежності України ввели військовий стан.
Повернення кораблів. 18 листопада 2019 року російська сторона віддала захоплені кораблі “Бердянськ”, “Яни Капу” і “Нікополь”. Про це, за словами Зеленського він домовився з Путіним телефоном. Через 2 дні, 20 листопада, судна увійшли в Одеський порт. Однак, військово-морські сили виявили, що кораблі пограбували.
(Фото: ТАСС)
“Не вистачає і обладнання частково, і частини озброєння. Я побачив стан, буде розслідування. Ми обов’язково звернемось до російської сторони, щоб нам повернули все, що там є”, — зазначив очільник держави Володимир Зеленський.
Зазначається, що крім зниклого озброєння та обладнання, росіяни вкрали бортові журнали, плафони ламп і навіть унітази.
Ще під час виборів Володимир Зеленський заявляв, що однією з проблем влади є те, що депутатів не можна притягти до відповідальності. Його команда заявляла, що це буде одним з перших кроків, які він хоче зробити. Також він заявляв, що якщо прийде до влади, то змінить і процедуру імпічменту, щоб в разі незадоволеності його роботою, українці змогли змінити президента.
Імпічмент і недоторканність. Більшість в парламенті все ж підтримала закони про зняття недоторканості з народних депутатів вже коли Зеленський очолив державу. Правда закон вони ухвалили написаний та внесений ще за Порошенка і в ньому залишилось ще чимало дірок для уникнення відповідальності для нардепів. Пізніше парламент проголосував і за закон про визначення процедури імпічменту президента України. Та й там все не однозначно. Дієвої процедури так і не з’явилось.
Антикорупційний закон. Один з важливих законів, які прийняли в 2019 році за ініціативою президента — це закон, який надав премії шукачам корупції.
“Даним законопроєктом ми хочемо практично сприяти створенню суспільства відповідальних громадян. Якщо вам стали відомі факти про корупцію, будь-ласка не тримайте це в собі. Приходьте до НАЗК, давайте інформацію до правоохоронних органів”, — зазначила народна депутатка від партії Слуга народу Галина Янченко.
Завдяки цьому закону викривачі корупції можуть бути захищені державою, а в окремих випадках навіть нагороджені.
Пільгові кредити на житло для бійців ООС/АТО і ВПО. Під час прес-марафону Зеленський заявив, що для ветеранів війни на Донбасі зроблять кредити під 3% на житло. Цю обіцянку дійсно почали реалізовувати. Наприкінці листопада у кабміні затвердили бюджетну програму кредитування, і заклали на це бюджет 200 млн грн, які мали перерахувати до кінця 2019 року. На цей кредит за 2 дні подались понад 10 тисяч людей, от тільки з виплатами були проблеми.
“На даний момент (кінець 2019 року) коштів на скарбничих рахунках Держмолодьжитла немає. Голова правління постійно спілкується не просто з представниками влади, а з міністрами. І поки що це все на рівні обіцянок”, – каже прес-секретар фонду.
За його словами, в Держмолодьжитло повністю виконали всі дії для отримання необхідного фінансування. Однак гроші на пільгові кредити спочатку так і не виділили.
Лише 23 грудня Кабмін все ж розморозив виплати.
Зазначимо, президент — не всесильний. Його повноваження суттєво відрізняються від повноважень парламенту. Зокрема він відповідає за питання зовнішньої політики, оборони, безпеки країни. Він не призначає міністрів, а може лише запропонувати Верховній Раді свого кандидата. Всі інші питання в країні вирішує парламент. Детальніше про повноваження президента читайте в матеріалі за посиланням.
Нагадаємо, журналісти Вільного радіо також зробили підбірку підсумків роботи Верховної Ради нового скликання в 2019 році. Які закони прийняли та що провалили читайте за посиланням.