Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Згадаймо Андрія Захарова із Сум. Він здобував освіту в технічному виші, проте вирішив не завершувати навчання, аби стати до лав захисників. Загинув чоловік 14 березня 2024 року під час бойового завдання, боронячи рідну землю від окупантів.
Про Андрія Захарова Вільному Радіо розповів його батько Олексій.
Вільне Радіо публікує історії загиблих під час російсько-української війни, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про дорогу вам людину. Це безкоштовно.
Андрій Захаров народився 21 червня 2000 року в Сумах. Навчався у Сумській середній школі №3, а 2018 року вступив до Сумського національного аграрного університету. Під час навчання поєднував здобуття освіти з роботою на “Новій пошті”.
2022 року Андрій здобув ступінь бакалавра за спеціальністю “Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва”. Того ж року вступив до магістратури Сумського державного університету за напрямом “Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології”.
У вільний час хлопець любив займатися спортом.
20 лютого 2023 року, не завершивши навчання, Андрій вирушив на відбір до спеціального підрозділу “Кракен”. Після його проходження з 1 червня 2023 року його зарахували на контрактну службу в лавах Збройних сил України. Серед побратимів був відомий під позивним “Чака”.
У вересні того ж року Андрію надали звання старшого солдата. 18 жовтня 2023-го під час виконання бойового завдання він зазнав поранення.
Після лікування захисник повернувся до служби, проте за 5 місяців зазнав ще одного поранення — цього разу смертельного. Трагедія сталася 14 березня 2024 року в селі Попівка на Сумщині.
Андрія посмертно відзначили медаллю “За бойові заслуги”, а також нагородили орденом “За мужність” III ступеня — за відвагу, стійкість і самопожертву, проявлені під час захисту України.
Захисника поховали на Алеї Слави на Ново-центральному Баранівському кладовищі.
Побратими згадують Андрія з теплом і повагою.
“Вони говорили, що він був не просто товаришем по службі, а частиною великої родини, яка трималася разом у найважчі моменти”, — розповідає батько військового Олексій.
Рідні захисника просять посмертно надати військовому звання Героя України. Щоб їх підтримати, підпишіть петицію за посиланням.
Вічна пам’ять.