Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Згадаймо Олександра Косаковського з Вінниччини. Він присвятив своє життя фермерству, полюбляв бджільництво і мав пасіку. Після початку відкритої війни чоловік повернувся з-за кордону та долучився до лав ЗСУ. 5 жовтня 2024 року захисник загинув під Вовчанськом під час виконання бойового завдання.
Про Олександра Косаковського Вільному радіо розповіла його дружина Олена.
Вільне радіо публікує історії загиблих під час російсько-української війни, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про дорогу вам людину. Це безкоштовно.
Олександр Косаковський народився 18 серпня 1980 року в селі Михайлівці Вінницької області. Закінчив місцеву школу, а потім здобув фахову освіту в Новоушицькому технікумі механізації сільського господарства. У 2004 році завершив навчання у Вінницькому інституті регіональної економіки та управління, де здобув кваліфікацію юриста.
Більшу частину свого життя Олександр працював фермером. Він любив бджільництво і мав свою пасіку. Дружина захисника згадує, що він завжди був веселим та мав багато захоплень.
“Він був надзвичайно добрим і щирим, саме ці риси найбільше цінував в інших. Увесь свій час присвячував мені та синові, у своєму сину не чаяв душі. Мав дивовижний дар змушувати мене усміхатись і радіти життю”, — згадує дружина Олена.
Певний час Олександр працював за кордоном. Коли розпочалася повномасштабна війна, він повернувся в Україну і став на її захист. Добровільно вступив до складу 120-ї бригади ТрО та під позивним “Косар” воював на сході країни.
“Олександр завжди казав, що в нього усе добре. У кожну вільну хвилину знаходив час, щоб написати чи зателефонувати. Найбільше мріяв дочекатися перемоги, повернутися до нас із сином і жити спокійно. Часто повторював: “Моя мрія — це моя сім’я, вона вже здійснилася, залишилося тільки дочекатися перемоги”. Усе, що вмів і знав, хотів передати нашому синові Данилові”, — розповідає кохана захисника.
Життя Олександра Косаковського обірвалося 5 жовтня 2024 року — у день народження дружини. Він загинув під Вовчанськом під час виконання бойового завдання. Чоловікові було 44.
Окрім дружини, у захисника залишилися син і батьки.
Побратими згадують Олександра як доброго, щирого й відважного чоловіка, який завжди приходив на допомогу й не залишав у біді.
“Він не злякався повернутися з-за кордону, щоб захищати Україну. Скільки я його не просила не їхати, він відповідав: “Якщо всі так будуть діяти, то що з нами буде?”. Для мене і нашого сина це велика втрата, але ми зробимо все, щоб пам’ять про нього і його подвиг не згасли”, — розповідає дружина Олена.
Вічна пам’ять захисникові.