Дослідники історії Донеччини знайшли історичні світлини Дружківки під час нацистської окупації. На фотографіях від травня 1942-го — побут місцевих мешканців, які не поїхали в евакуацію, їхніх дітей та нацистських загарбників.
“Продовжую публікувати фото часів Другої світової зроблені німецьким 41-м містобудівельним батальйоном. В цей раз Дружківка”, — написав знавець історії Донеччини з творчим псевдо ‘Etnografo Donetz’.
За його словами, ці історичні світлини знайшла краєзнавиця Вікторія Шору. Вона родом з Нью-Йорка Бахмутського району, але живе у Німеччині. Ці фотографії зберігаються у Бундесархіві (федеральному архіві Німеччини).
Ці світлини зробив військовий Вермахту, окупаційної армії нацистської Німеччини, у травні 1942 року. Майже усі фотографії підписані синім чорнилом на звороті одним почерком.
Тут збережені моменти повсякденного життя та побуту мешканців приватного сектору окупованої Дружківки біч-о-біч з німецькими загарбниками. А також “діти війни” — малюки та підлітки, яким довелося зростати в окупації. Ми роздивилися ці фото разом з краєзнавцем.
На одній зі світлин бачимо сценку на імпровізованому базарчику: двоє радянських чоловіків, які лагодять взуття. А трохи далі розмовляють у своїх справах двоє жінок з дитиною.
На іншій світлині, підписаній німецькою “Гарна українка” — молода жінка грає на гітарі. Вона виглядає доглянутою та задоволеною.
Але не всі жінки в окупації мали такий вигляд. Німець сфотографував і просту селянку.
На цій світлині німецький військовий щось готує у літній кухні просто неба. Йому допомагає місцева жінка. Вона не виглядає пригніченню, нужденною чи голодуючою. На задньому плані двоє хлопчиків порпаються на дворі.
На наступній світлині бачимо “дітей війни”: п’ятеро замурзаних хлопчиків вигрібають з солдатських котлів та каструль залишки їжі. Неподалік — машина польової кухні. Діти, одягнені у старе дрантя, їдять просто на землі. Поруч — бетонні циліндри, як на попередньому фото, тож можна припустити, що це інший кут того самого подвір’я, де зняте попереднє фото.
На цій фотографії загарбник сфотографував п’ятьох українських малят, які бавляться попід хатою у візочку. Фото підписане як “Маленька військова рада”.
На цьому фото, підписаному німецькою “Обер’єфрейтор Браун”, — двоє німецьких військових біля криниці на подвір’ї. Хто з них Браун — не зазначено. Поруч бігає малюк та стоять дві місцевих дівчини.
На задньому плані цієї фото бачимо вуличну пічку.
Ця пічка фігурує на іншому знімку з Бундесархіву Німеччини. На ній унтерофіцер Бьогль (як підписано внизу) готує щось на плитці на вулиці у закопченому відрі.
Наступне фото та підписи до нього прояснюють сценку: Бьогль є першим кухарем підрозділу окупаційної армії. Він готує “шпецле” — німецькі домашні макарони, заготовка для страви сушиться на сонці на столі.
Шпецле є повсякденною їжею німців донині.
У об’єктив німця потрапило і одне з промислових підприємств Дружківки. Світлина підписана як “Toretz Werke” (“Торецька фабрика”):
“Це Торецький сталеливарний та механічний завод, пізніше — Торецький машинобудівельний завод імені К. Ворошилова”, — пояснює в коментарі Вільному радіо Etnografo Donetz.
А у 1920-му російсько-окупаційна адміністрація відновила роботу цього підприємства. Згодом там виробляли вантажні машини, платформи на гусеничному ходу для торф’яної промисловості, екскаватори тощо. Під час нацистської окупації території теперішньої Донецької області це підприємство теж не працювало.Для довідки:Слово “Торець” у назві походить від назви місцевої річки Кривий Торець у Дружківці, на березі якої у 1898 році бельгійські промисловці заклали підприємство — Торецький сталеливарний та механічний завод. Тут виготовляли обладнання залізниць: стрілочні переклади, пружини, ресори тощо. Після 1917 року заводи у Дружківці зупинилися, їх поступово розграбували.
На інших світлинах автор зазнимкував літак та наземний транспорт окупаційної армії. Машини підвозять залізницею. Фото підписане як “Транспортний поїзд 41 батальйон Дружківка-Горлівка-Макіївка”.
На ще одній світлині військового Вермахту — німецькі офіцери на вулиці, ймовірно, у Дружківці та колодязь місцевих.
Багато подібних фотографій продаються і на аукціоні еВау, їх може купити кожний.
Бахмутянка Лідія Мирошниченко народилася за кілька років до Другої світової. Вона три роки прожила в окупованому нацистами місті. Вдруге жити при окупантах жінка не схотіла та навесні 2022 року евакуювалась з обстрілюваного росіянами міста попри перенесений інфаркт. Про своє рішення виїхати з Донеччини, паралелі з попередньою війною та тривоги про майбутнє Лідії Мирошниченко читайте в матеріалі “Якщо Росія анексує Донбас, я туди не повернусь”. Дитина Другої світової про евакуацію від “руського миру”.