Про Владислава Богомаза розповіли на фейсбук-сторінці “Меморіал Героїв”.
Владислав народився 2000 року в селі Бережцях Волинської області. Закінчив місцеву школу, а далі вступив у професійно-технічне училище №22 у Лукові. Після його завершення вирушив працювати за кордон.
У вільний час хлопець любив риболовлю, згадують рідні.
З 2020 року Владислав проходив службу за контрактом у Збройних силах України. Служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді, виконуючи завдання на території ООС. Був водієм-механіком.
З початком повномасштабної війни Владислав продовжував разом із побратимами боронити країну від окупантів. За сумлінну і віддану службу отримав відзнаку “Сталевий хрест”.
“Мій брат віддав своє життя, захищаючи усіх нас… Він був найкращим братом та сином, попри важкість, ніколи не жалівся та не опускав рук. Для нас він завжди був та залишається справжнім героєм”, — розповідає молодша сестра загиблого Анна.
Владислав загинув 27 лютого 2024 року в районі села Іванівського Бахмутського району під час виконання бойового завдання. Хлопця поховали в рідному селі.
У Владислава залишились батьки, а також молодші брат і сестра.
Світла та вічна памʼять захиснику.