Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Згадаймо Сергія Дроботуна з Миколаївщини, який боронив нашу країну ще з 2014 року. Захисник загинув у Вербовому Запорізької області від поранень, несумісних з життям.
Про Сергія Дроботуна Вільному радіо розповіла його дружина Жанна.
Сергій Дроботун народився 22 червня 1988 року в Арбузинці Миколаївської області. З дитинства мріяв стати військовим, а ще полюбляв риболовлю та спорт.
У дорослому віці чоловік захоплювався мистецтвом та вогневою підготовкою. Він був тренером з тайського боксу, якого вихованці поважали й цінували, розповідає дружина Жанна.
Свій вільний час Сергій любив проводити з сімʼєю та близькими людьми.
“Сергій був зразковою людиною з чіткими принципами та високою мораллю”, — ділиться кохана Сергія.
Жанна й Сергій познайомилися в 2002 році, коли їм було 14 і 12 років, і з того часу прожили разом щасливі 22 роки.
Половину життя чоловік присвятив військовій службі. Ще в 2014 році він був одним із перших, хто став на захист держави.
“Я пам’ятаю його слова у 2014 році: “Ми подорослішали за добу, коли приймали вантаж 200”. Про Сергія написали дві книги — “Хоробрі серця” та “м. Южноукраїнськ”, — ділиться спогадами дружина військового Жанна.
В перші дні повномасштабного вторгнення Сергій стояв на обороні атомної електростанції в Южноукраїнську Миколаївської області. Він був старшим лейтенантом та командиром військової частини 3044 Національної гвардії України.
За віддану службу захисник отримав декілька нагород, з-поміж яких — медалі, відзнаки, подяки і грамоти.
“Під час служби проявив себе як висококваліфікований і відповідальний фахівець, а також справжній патріот своєї Батьківщини, за що отримав особливу нагороду від президента України”, — ділиться кохана чоловіка.
Загинув Сергій Дроботун 21 липня 2024 року у Вербовому Запорізької області. Рятуючи побратимів, зазнав поранень, несумісних з життям.
Окрім дружини, у Сергія залишилися 13-річний син і донька, якій виповнився рік.
“Тато наших чудових діточок, якого усі чекали, аби він побачив, як зростає його маленька донечка та як мужніє його син, більше ніколи не зможе пригорнути нас та подарувати бодай слово своїм рідним. Мій чоловік — це частина мого серця, яка розбилась вщент. Та біль втрати коханого кожного дня стає пекучим нагадуванням про неможливість повернення”, — говорить Жанна.
Дружина захисника розповідає: у розмові з нею бойові товариші Сергія дякували йому за збережене життя.
“Побратими кажуть, що він був найкращим командиром, що, на жаль, таких дуже мало”, — доповнює вона.
Рідні створили петицію, аби Сергію Дроботуну надали звання Героя України. Підтримати родину своїм підписом можна за посиланням.