Щодня о 9 ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, хто загинув у російсько-українській війні. 24 листопада згадаймо 53-річного солдата “Азова” на псевдо “Прапор”. Він боронив оточений росіянами Маріуполь та загинув 26 березня.
Киянин Євген Вус служив в окремому загоні спецпризначення “Азов”. Перед цим декілька років був водієм у волонтерській організації “ASAP”, яка рятувала поранених на сході.
Про Євгена відомо, що він уродженець Києва, закінчив школу №27. Пізніше навчався у Київському національному торговельно-економічному університеті. Захоплювався мисливством та туризмом. Проте, коли у 2014-му Росія окупувала Крим та частину українського сходу, чоловік поїхав в зону АТО та долучився до волонтерської служби порятунку “ASAP RESCUE”. Він вивозив поранених українських захисників з лінії зіткнення до найближчих госпіталів.
У 2019-му Євген Вус вступив до лав полку “Азов”. Загинув 26 березня під час виконання бойового завдання, захищаючи Маріуполь.
Побратими та посестри звідусіль з болем відреагували на цю звістку.
“Ми з тобою стільки разом відкатали, бік у бік жили й робили свою роботу… Я плачу, друже мій, я реально плачу, не вірю… Я пам’ятаю і твою мольфарську каву і цукерки в бардачку, <…> і термос з чаєм і бутери, бо поснідати я не завжди встигала. Ти встигав потурбуватися, я знала, що поруч з тобою не пропаду. Дякую, дякую, що ти був моїм другом, побратимом і водієм моєї улюбленої трієчки. Царюй, брате мій”, — писала у березні Юлія Зозуля.
“Ти загинув як справжній Воїн, за честь і свободу України, тримаючи небо Маріуполя. Мені буде дуже тебе бракувати”, — написала Ірина Мудрик.
“Герой війни Євген Вус загинув за Україну в Маріуполі! Він не погодився ні на які компроміси з ворогом! Бив орків до останнього. Тепер керує дивізіоном на небі. Там теж потрібно всіх організувати для боротьби за державу і націю!”, — писав Віктор Глеба.
Цими днями його рідні отримали за Євгена Орден за Мужність ІІІ ступеня, посмертно.
У чоловіка залишились дружина, мати, сестра та донька.
Світла пам’ять Герою.