Щодня о 9 ранку ми вшановуємо пам’ять усіх, чиє життя забрала загарбницька війна Росії проти України. Владислав Панчишин добровільно став до лав Нацгвардії України та 15 червня поліг у бою біля Спірного на Донеччині.
Владислав народився 27 вересня 1999 року в селі Ничипорівка Яготинського району на Київщині. Був круглим сиротою — жив у місцевому дитбудинку “Віночок”, згодом — у такому ж закладі, проте сімейного типу, в Березані. Навчався у Херсонській державній морській академії на факультеті судноводіння.
“Він зміг стати на ноги, став чудовим спортсменом, підприємцем, поїздив світом, отримав освіту, створив сім’ю. Був надзвичайно ерудованою людиною — вільно володів італійською мовою, знав історію, був дуже активним у всіх справах”, — пише про Владислава міська голова Яготина Наталія Дзюба.
Після повномасштабного вторгнення Владислав Панчишин переїхав на південь Київщини — у Миронівську громаду.
“Порядна, світла та достойна людина, Владислав, проживаючи в нашій громаді, у перші дні війни одним із перших приєднався до Миронівської територіальної оборони. Тут він знайшов вірних друзів, гарних знайомих та сусідів. З нашою громадою пов’язані і найщасливіші миті життя Владислава — одруження та вінчання в місцевому храмі”, — кажуть у Карапишівському старостинському окрузі.
Згодом хлопець вирішив піти добровольцем на передову й долучився до третього батальйону “Свобода” бригади швидкого реагування Нацгвардії “Рубіж”. Мав позивний “Італієць”.
“Попри юний вік, Владислав рвався на фронт. Його прихід до батальйону був свідомим кроком. “Італієць” казав, що не може сидіти вдома, коли в його країні війна. Побратими згадують Владислава як не по роках мудру людину. Він був надзвичайно відповідальним і готовим завжди піти на допомогу друзям”, — каже міська голова Яготина Наталія Дзюба.
Владислав загинув 15 червня 2023-го біля селища Спірне Бахмутського району. Поховали 23-річного захисника у селі Карапиші на Київщині.
Світла пам’ять.