В Селидовому сповіщення про повітряну тривогу взяв на себе особисто очільник громади. За 2 місяці повномасштабної війни сирена спрацювала в громаді 3 рази. Чому очільник громади пішов на такий крок і як влаштована робота ручного сповіщення про небезпеку — читайте далі.
Про ситуацію в Селидовому розповів т.в.о очільника цієї громади Руслан Суков ефірі програми Вільного радіо “Сідай, розкажу”.
Станом на 22 квітня, тобто за майже 2 місяці повномасштабного вторгнення Росії в Україну, в Селидівській громаді вмикали сирену лише 3 рази.
“В нас все добре, реально небезпека була всього декілька разів. 3 рази ми вмикали сирену за ці 2 місяці, пошкоджень немає. Я не хочу чіпати та псувати психічний стан наших жителів. В інших громадах, в тому ж Покровську, я приїжджав, сирена лунає цілодобово. І я бачу, що люди вже не реагують на них, люди на площах, як наче все нормально. Жителі звикають та не бояться сирени”, — сказав Руслан Суков в ефірі Вільного радіо.
На території Донецької області, як і по всій країні, працює централізована система сповіщення про повітряну тривогу, яка регулярно повідомляє мешканцям регіону про можливу небезпеку. Натомість у Селидівській громаді цією системою не користуються. Ситуація тут схожа на ту, яка зараз діє в Бахмутській громаді, де сирену теж вмикають вручну.
“Я не згоден, коли сирена лунає цілодобово, краще вмикати “рідко, але мітко”. У своїх відеозверненнях до громадян я кажу: люди будь ласка, якщо лунає сирена — всі швидко у підвал. Цілком у мене в громаді так і відбувається: коли лунає сирена, людей на вулицях немає”, — уточнює свою позицію Руслан Суков.
Тобто в Селидівський громаді наразі не узгоджують сигнали повітряної тривоги з централізованою системою сповіщення, це робить особисто очільник громади.
“Я все це перемкнув на себе. Коли мені телефонують, я вмикаю в ручному режимі, за моєю командою. Телефонує ДСНС і каже: “Вмикайте сирену”, я по своїх інформаційних джерелах у військових намагаюсь швидко дізнатися, де який “заліт”, чи це небезпечно для нашої громади. Якщо кажуть: “Ні, заліт в інший бік” — ми сирену не вмикаємо. А коли телефонують військові і кажуть, що над вами щось пролітає, або буде “прильот” — тоді вмикаємо”, — пояснює ситуацію в Селидовому Руслан Суков.
Але він визнає, що в цій системі є складнощі для нього: доводиться цілодобово бути на зв’язку, щоб будь-якої миті відреагувати на дзвінок про небезпеку для громади.
“Було таке, коли телефонували військові й казали, що в наш бік полетів літак, тоді ми даємо сирену, і в тому випадку дійсно в 7 кілометрах від нас було влучання”, — каже Суков.
Посадовець визнає, що в далеких куточках Селидівської громади сигналу тривоги зовсім не чутно, оскільки тут є всього 2 військових сирени. Але запевняє, що під час тривоги чергові впродовж 2 хвилин телефонують 10 старостам населених пунктів, де сирену не чутно. Вони церковним дзвоном або іншими звуковими сигналами повідомляють жителям про небезпеку.
З повною версією розмови з т.в.о. очільника Селидівської громади Русланом Суковим в ефірі програми Вільного радіо “Сідай, розкажу” ви можете ознайомитися за посиланням. Долучайтесь до ефіру кожного буднього дня о 20:00 у Facebook або на Youtube.
Зазначимо, ви також можете встановити додаток “Повітряна тривога”, який буде своєчасно сповіщати про небезпеку. Завантажити його можна для телефонів на Android за цим посиланням та для телефонів з iOS — за цим посиланням.
Нагадаємо, у Бахмутській громаді сирену також вмикають вручну. Про це Вільному радіо розповів тодішний очільник Бахмутської ВЦА Олексій Рослов.
Читайте також: