Які обіцянки давали експосадовці, чи все встигли виконати та хто може сісти в їхні крісла — з’ясовуємо в матеріалі.
Зі своїх посад пішли міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський, міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков, міністр економіки Олексій Любченко та міністр оборони Андрій Таран.
Усі вони написали заяви за особистим бажанням. Ці перестановки ще заздалегідь анонсували у “Слузі народу”.
За відставку міністрів проголосували на засіданні Верховної Ради 2 листопада.
Першим з п’ятірки звільнився очільник Міндовкілля Роман Абрамовський. Заяву про відставку він подав ще 19 жовтня.
Цю посаду Абрамовський обіймав з 19 червня 2020 року. До цього він працював топ-менеджером різних підприємств. Був помічником нардепа від Партії регіонів Олександра Бобкова, потім став заступником міністра регіонального розвитку України. Перш ніж очолити екологічне міністерство, був заступником Міністра енергетики та захисту довкілля України Ольги Буславець.
За інформацією аналітичного порталу “Слово і діло”, Роман Абрамовський на посаді міністра зробив 105 обіцянок, з яких виконав більш ніж половину — 59. Наприклад, за його час на посаді у відомстві ухвалили стратегію розвитку екологічної безпеки, затвердили інструкції електронного обліку деревини та створили сайт проєкту “Зелена країна”. Невиконаними залишились обіцянки вдосконалити систему екологічного контролю, реформувати рибне господарство України та систему управління відходами та ще кілька десятків обіцянок.
Після призначення Абрамовського міністром журналісти «Схем» виявили: компанія «Київгідромонтаж», яка належить дружині Романа, фігурує у кримінальній справі НАБУ. У 2017 році фірма перемогла в тендері на ремонт Канівського судноплавного шлюзу та отримала майже 21 мільйон гривень за заміну воріт шлюзу, але роботу не виконала.
1 листопада попросив про звільнення Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський.
Його призначили на посаду у липні 2020 року. До цього він очолював Державне космічне агентство, був першим заступником міністра промислової політики, а також керував підрозділами апарату РНБО та секретаріату Кабінету міністрів, був заступником генерального директора «Укроборонпрому». А ще раніше був професором та викладав у Харківському авіаційному інституті. Уруський — доктор технічних наук, професор, академік Міжнародної академії аеронавтики.
За інформацією “Слово і діло”, Олег Уруський з 35 обіцянок виконав тільки 10. Наприклад, він спростив ведення промислової діяльності, сприяв розвитку індустріальних парків та залучив міжнародні компанії до інвестування у підприємства оборонно-промислового комплексу. Не виконав більш ніж дві третини обіцянок. Це були проєкти реформування державного концерну «Укроборонпром», запуск супутника України та створення міжнародного центру інновацій.
А ще він запам’ятався своїм фото з головою Чечні Рамзаном Кадировим. Через це посадовця викликав для пояснень очільник уряду Денис Шмигаль. Уруський тоді казав, що не мав контактів з Кадировим, а ці фото були протокольною традицією.
Віцепрем’єр-міністр України та міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков також написав заяву про звільнення 1 листопада.
Цю посаду він очолював з 4 березня 2020 року. До цього був партнером компанії «Астерс», заступником голови Київської міськадміністрації та адвокатом. Резніков — Заслужений юрист України та Майстер спорту України з “Трофі-рейду” — це змагання з подолання бездоріжжя, в якому беруть участь позашляховики, мотоцикли й квадроцикли. Також він представляв Україну в робочій підгрупі з політичних питань Тристоронньої контактної групи.
Аналітики “Слово і діло” порахували, що з 68 своїх обіцянок Олексій Резніков виконав 36. Наприклад, він домігся, щоб переговори щодо Донбасу не проходили у Мінську та щоб “особливий статус” Донбасу не вносили до Конституції. Планами залишились створення реєстру фактів порушень прав і свобод людини на ТОТ, компенсація збитків від збройної агресії Російської Федерації, а також запровадження системи «е-резидент» для мешканців ОРДЛО.
2 листопада у відставку вирішив піти перший віце-прем’єр-міністр — міністр економіки Олексій Любченко.
На чолі цього міністерства він не пробув і пів року — його призначили 20 травня 2021 року. До цього він керував Державною податковою адміністрацією Черкаської області, потім був заступником очільника Державної податкової адміністрації, директором Департаменту оподаткування юридичних клієнтів податкової служби, помічником нардепа Віктора Тимошенка. Перед тим як стати міністром, він працював головою Державної податкової служби України.
За підрахунками “Слово і діло”, з 36 обіцянок Любченко виконав лише 2. Це функціонування національного порталу геопросторових даних та запровадження механізму реалізації прав на землі державної та комунальної власності на електронних торгах. Невиконаними залишись обіцянки до липня цього року подати до Ради нову програму діяльності уряду, розробити інструменти для залучення до економічного життя країни громадян, які повернулись в Україну тощо.
Невдовзі після звільнення у правоохоронців виникли питання до Любченка. До нього прийшли з обшуками.
Також 2 листопада подав заяву про відставку очільник Міноборони Андрій Таран.
Він займав цю посаду з 4 березня 2020 року. До цього він був першим заступником командувача Сухопутних військ ЗСУ, очолював виборчий штаб кандидата в президенти Ігоря Смешка, працював у підгрупі з питань безпеки у ТКГ в Мінську та був військовим аташе при посольстві України у США.
Андрій Таран мав конфлікт із колишнім главою Генштабу Русланом Хомчаком. І ще навесні 2021-го на Банковій обговорювали варіант виходу з кризи одночасною відставкою голови Генштабу і міністра оборони.
За інформацією “Слово і діло”, Андрій Таран з 24 обіцянок виконав 9. Це, наприклад, розробка нового закону про територіальну оборону, переоснащення Збройних Сил новітнім та модернізованим озброєнням та замовлення комплексів «Нептун». Серед невиконаного — обіцянки забезпечити взаємодію ЗСУ зі збройними силами держав – членів НАТО, розробити закон про військову поліцію та впровадити нову систему грошового забезпечення військовослужбовців.
За інформацією, яку надають у “Слузі народу”:
За призначення нових міністрів мають проголосувати в четвер, 4 листопада.
Читайте також: