О 9 ранку в Україні звучить загальнонаціональна хвилина мовчання за всіма, хто загинув внаслідок російсько-української війни. 15 вересня згадаймо краматорчанина Артема Сінельника, який боронив Харківщину.
Про загибель захисника розповіла його дружина Віталія виданню “Общежитие”.
Артем служив молодшим сержантом у 15-му Слов’янському полку Національної гвардії України вже протягом 2,5 років в автороті та був водієм БТР.
Одружився чоловік з Віталією 22 лютого, за 2 дні до повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
“22 лютого ми з ним розписалися. Вже тоді Артема не відпускали з частини, він ледь відпросився на розпис. Я їхала до РАГСу своєю машиною, а він своєю. На 26-е у нас вже був замовлений ресторан, ми запросили гостей, фотограф, плаття, сорочка, – все було готово. Але, звичайно, ми все скасували, тому що почалася війна”, — розповідає дружина військового.
Коли почалось відкрите вторгнення, частину Артема відправили до Святогірська, там вони з побратимами три місяці тримали оборону. Під час одного з обстрілів чоловік отримав контузію і його відправили лікуватися до Дніпра.
Після одужання його визнали частково придатним. Артем до вересня возив свого командира по Краматорську, а потім його відправили у відрядження до Харкова.
Він знав про те, що готувався наступ ЗСУ та натякав дружині телефоном, щоб чекала на дуже гарні новини. Втім, сам Артем їх не дочекався. 7 вересня він разом з командиром і побратимами загинув від авіанальоту загарбників неподалік Волохів Яру. Чоловіку було 40 років.
Друзі з Краматорська знали його як відкриту, душевну людину та рибака-любителя.
Журналістам Вільного радіо вдалося знайти його ютуб-канал, де чоловік викладав відео про те, як бував на футбольних матчах та ділився буднями на риболовлі.
Прощання з краматорським захисником пройшло 12 вересня. Провести Артема в останній шлях прийшли родичі, друзі та побратими. Поховали його на цвинтарі “Алея героїв” в селі Іванівка.
