23 травня ГО “Вмєстє” розпочала соцопитування серед мешканців Бахмута про вибори у парламент. Питають: “Кого б хотіли б бачити у Верховній Раді?”. Серед мажоритарників, яких пропонують обрати, є біглий нардеп, кілька фігурантів антикорупційних розслідувань, син мера та голова району.
В анкеті, яку пропонують заповнити, питають про вік та за яку б політичну партію і народного депутата люди віддали б свій голос.
Серед варіантів партій, опитаним пропонують: БПП “Солідарність”, ВО “Батьківщина”, ВО “Свобода”, Громадська позиція (Гриценко), “Сила і честь” (Смешко), “Опозиційний блок — за мир та розвиток” (Колесніков), Опозиційна платформа — За життя” (Рабінович), Радикальна партія Олега Ляшка, “Слуга народу”, “Соціалісти” (Кожара).
Біографії тих, кого з ймовірних мажоритарників пропонує обирати соціологічна група громадського руху “Вмєстє” розберемо детальніше.
Олег Качур — керівник товариства з обмеженою відповідальністю “ФИРМА ЮГ”. Ця фірма займається будівництвом. Однак, за даними аналітичної системи YouControl кінцевим бенефіціарним власником компанії є Борис Колесніков, колишній віце-прем’єр-міністр України, екс-міністр інфраструктури та народний депутат у Верховній Раді 7 скликання. Один з лідерів партії “Опозиційний блок”.
Андрій Клюєв — народний депутат, колишній член Партії Регіонів та голова Адміністрації Президента в часи правління екс-президента Віктора Януковича. Клюєв разом із своїм братом Сергієм Клюєвим фігурує у деяких кримінальних справах щодо корупції. Махінація з державними коштами, використання влади чи службового становища, фінансові піраміди та інше.
Читайте також: В Бахмуті з’явився білборд до 9 травня від біглого народного депутата Сергія Клюєва. Його розмістила ГО “Вмєстє”.
Європейський Союз та Канада оголосили, що брати Клюєви наближені чиновники до Януковича, яких підозрюють у розтраті державних коштів та заблокували їх рахунки. Клюєвих також оголосили у Інтерпол та всеукраїнський розшук. Однак, 15 березня Інтерпол припинив розшук Андрія Клюєва. Але кримінальні провадження в Україні проти нього ще не закриті.
Андрій Клюєв — почесний громадянин Бахмута.
Костянтин Матейченко — народний депутат України, екс-голова Бахмутської РДА, колишній член партій “Батьківщина” та “Партія Регіонів”. У 2014 році він брав участь в АТО та очолював батальйон “Артемівськ”.
За даними громадського руху “Чесно”, Костянтин Матейченко фігурує у двох корупційних справах за фактом податкових зловживань. Також раніше був фігурантом кримінальної справи щодо земельних зловживань на посаді Покровського сільського голови.
Анатолій Могильов — екс-міністр Міністерства внутрішніх справ України, колишній член “Партії регіонів” та екс-голова Ради міністрів республіки Криму при владі екс-президента Віктора Януковича. Він був останнім головою Ради до анексії Росією Криму.
Євген Пластун — голова Бахмутської районної ради. Його підозрювали одразу за трьома статтями: декларування недостовірної інформації, зловживання владою або службовим становищем та незаконне збагачення.
Однак за останньою справою чиновника звільнили від відповідальності через те, що Конституційний суд скасував статтю про незаконне збагачення.
Крім того, по одній з справ суд відсторонив його від посади. Однак, Пластун продовжував працювати та за даними з власних джерел, підписувати офіційні документи. Через це правоохоронці відкрили ще одне кримінальне провадження за умисне порушення вимог суду. Євген Пластун журналістам Вільному радіо заперечив, та не згоден, що порушив вимоги суду.
Дмитро Рева — син Бахмутського міського голови Олексія Реви, екс-народний депутат, підприємець та голова благодійного фонду ДАР, колишній член Партії Регіонів.
Владислав Лук’янов — колишній член Партії Регіонів, кілька разів був народним депутатом Верховної Ради, але у листопаді 2014 року припинив свої повноваження. До середини лютого 2014 року регулярно був присутній на пленарних засідання, але з 20 лютого активісти фіксували постійні прогули нардепа.
Журналісти Вільного радіо прийшли до офісу організації “Вмєстє” та запитали, хто саме замовник цього опитування. Як розповів виконавчий директор Олександр Шинкаренко, ініціатором опитування є їхня організація, а результати їм потрібні тільки для себе. Публікувати їх нікуди не планують.
“Замовник цього опитування громадський рух “Вмєстє”. Ось я конкретно. Я замовив це опитування, щоб вивчити думку жителів Бахмута на сьогодні. Чи змінилось в них мислення після виборів. Чи змінились якісь тенденції. Ми, як громадська організація, маємо на це право”, — розповів Вільному радіо виконавчий директор громадського руху “Вмєстє” Олександр Шинкаренко.
Він каже, що питання брали в інтернеті, де знаходили інші подібні соціальні опитування.
“В нас є організаційна рада, і ці зразки мають знаходитись в інтернеті, по яким опитують основні соціологічні служби. Ми обрали для людей прості, зрозумілі (питання,-ред.). Щоб зрозуміти які тенденції зараз є у людей”, — пояснив Шинкаренко.
На питання, як саме обирали окремих можливих кандидатів у Верховну Раду та політичні партії, які вказані в анкеті, відповів, що обирали згідно з рейтингом.
“Це з періодичної преси. Ті, хто тим чи іншим засобом себе вже показав, пов’язав з цим процесом (виборчим процесом у парламентських виборах, — ред.). Тобто ми вже бачимо, хто реально може бути. Звісно, може бути і багато інших людей. Але це ті люди, які на нашу думку реально мають рейтинги сьогодні, ну по старим соцопитуванням, і які дійсно можуть позмагатись один з одним”, — додав представник організації “Вмєстє”.
За його словами, опитування планують провести мінімум серед 3 тисяч мешканців Бахмута, щоб результати були більш об’єктивними. Опитують людей волонтери від цієї організації, але скільки їх по місту Олександр Шинкаренко відповісти не зміг. Пояснив, що цим питанням займається інший спеціаліст.
Нагадаємо, Президент України Володимир Зеленський підписав указ про розпуск Верховної Ради. Парламентські вибори мають відбутися 21 липня 2019 року.
Якщо Донецька обласна військово-цивільна адміністрація підтвердить, що проводити вибори в Бахмуті безпечно, то це буде 46 виборчий округ.
Виборці округу мають обрати окремого депутата-мажоритарника. Тобто за ім’ям обрати свого представника у Верховній раді. А також проголосувати за партію, яку найбільше хотіли б бачити в парламенті.
Результати за другим пунктом будуть додані до загальних по всій Україні. Адже нині діє змішана система виборів, яку впровадили за часів правління Януковича.
За принципами: 50% Верховної Ради обирається з мажоритарних округів і ще 50% – за пропорційною системою із закритими партійними списками.
Мажоритарні округи (225 депутатів) – це коли ви голосуєте за одного кандидата з наданого переліку. Перемагає той, хто отримує більшість голосів виборців у своєму окрузі.
Пропорційна система із закритими списками (225 депутатів) – це коли ви голосуєте за партію. Якщо партія набирає понад 5% голосів виборців, вона потрапляє до парламенту. Кількість місць у парламенті визначається пропорційно до набраних голосів. Тут важливо, що хто в списку партії можуть не оголошувати.
Читайте також: