Історію сільського футболу, який об’єднував агрономів, трактористів, фермерів і юристів, зібрали в одній книзі під назвою “Історія футболу села Іванівського (Красного)” Сергій Нагорний та Микола Соколов. Вона охоплює століття і зберігає памʼять про знищене село на Донеччині, його людей та їхню пристрасть до гри. Розповідаємо, як створювалася книга та де її можна знайти.
Одним з авторів книги є Сергій Нагорний — у минулому журналіст, а нині очільник пресслужби Полтавської обласної ради. Співавтором став Микола Соколов, який у різні роки був гравцем, тренером, наставником, футбольним менеджером і впродовж майже 60 років — учителем фізичної культури у Красненській школі. За цей час він виховав багатьох спортсменів, серед яких є кандидати в майстри спорту та майстри спорту.
“Це не була моя особиста ідея, вона просто витала в повітрі”, — згадує Сергій Нагорний.
Ідея створити книгу про футбол у рідному селі Іванівське з’явилася ще до повномасштабної війни.
“Я тоді працював у медіа, мав хлопців-операторів, монтажерів, хотів приїхати, відзняти все наживо. Дуже надихнув український документальний фільм “Юкі” про хокей. Хотілося зробити щось подібне”, — розповідає автор.
Сергій сам грав у футбол і добре знав, що його село жило цим видом спорту.
“Село славилося футболом. Треба було просто взяти цю історію руками і зробити”, — згадує чоловік.
Але згодом завадила пандемія COVID-19, а після неї — повномасштабне вторгнення.
“Іванівське повністю знищили. Школу, в якій грали, теж. Але ще до війни мені вдалося зібрати фотографії, які потім лягли в основу книги. Це були фото з нашого спортзалу, їх зробив учитель математики. Я попросив його перефотографувати грамоти, вирізки з газет, списки складів команд. І це сталось 22 лютого 2022 року. За два дні до початку вторгнення”, — згадує співавтор книги.
Більшість фотографій збереглися лише на телефонах авторів книги. А інформацію збирали з різних місць, де зараз живуть колишні мешканці села: хтось у Німеччині, хтось у Швейцарії, а хтось залишився в Україні. Серед учасників були люди різних професій — трактористи, юристи, вчителі. Після роботи вони тренувалися та виходили на поле.
“Завдяки їхній відданості, команда села двічі ставала чемпіоном Донецької області, а ще одного разу посіла друге місце. Уявіть: село на півтори тисячі людей обігрувало команди зі Слов’янська, де лише на одному підприємстві працювало в кілька разів більше людей”, — каже Сергій.
Автори збирали документальні підтвердження успіхів команди в обласному архіві, який нині знаходиться на окупованій території, а також через знайомства.
“Мене познайомили з Олексієм Бебешком, який писав книги про Донецький футбол, зокрема, для Шахтаря. Він порадив звернутись до бібліотеки імені Вернадського. Там зберігались старі районні газети. Завдяки цьому ми знайшли близько 60 згадок про команду, починаючи з 1953 року”,— згадує Сергій.
150 примірників книги видали за фінансової підтримки начальника Бахмутської МВА Олексія Реви. Весь наклад безкоштовно передали землякам.
“Футбол у селі не пережив війну. Але хоча б пам’ять збереглась”, — говорить Сергій Нагорний.
Прочитати книгу можна онлайн за відкритим посиланням.
Раніше ми розповідали про книгу, присвячену історії виникнення та розвитку театрального мистецтва, а також діяльності українського театру в Бахмуті. Її автор — місцевий освітянин Володимир Сутковий. Він почав працювати над виданням ще у 2020 році. Після початку повномасштабного вторгнення йому довелося вивезти матеріали з окупованого міста, аби у 2025 році завершити роботу та надрукувати книгу.