Правозахисники закликають владу розробити механізм зарахування страхового стажу для українців, які залишилися на тимчасово окупованих територіях, адже ці люди можуть опинитися у додатковій вразливості після деокупації українських земель. Йдеться про зарахування невизнаного досвіду роботи коштами, які потенційно можна стягнути з країни-агресорки.
Про це йдеться в аналітичній записці, підготованій коаліцією правозахисних організацій та опублікованій на сайті Центру прав людини ZMINA.
Станом на 2025 рік в Україні передбачена кримінальна відповідальність за статтею 111-1 “Колабораційна діяльність” для людей, які свідомо та добровільно співпрацюють з окупаційними адміністраціями на тимчасово окупованих територіях. Покарання включно з довічним позбавленням волі можуть отримати ті люди, які працювали в окупаційних адміністраціях, у правоохоронних та судових органах, вели освітню діяльність або господарську взаємодію з державою-агресоркою.
Водночас люди, які залишаються в окупації та змушені там працювати через примус, після деокупації або повернення на підконтрольну територію можуть стикнутися з негативними наслідками для обчислення пенсії.
“У разі деокупації та масового повернення населення під контроль України постає питання: чи буде враховуватися страховий стаж та отримувана заробітна плата на ТОТ для обчислення пенсій? За чинним законодавством страховий стаж визначається відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та залежить від сплати страхових внесків.
У квітні 2024 року було ухвалено зміни, згідно з якими не зараховуються до стажу періоди роботи в російських військових та правоохоронних органах, окупаційних адміністраціях та незаконних збройних формуваннях після 19 лютого 2014 року. Проте правозахисники вважають, що потрібно виробити механізм оцінювання стажу, набутого за іншими видами діяльності, наприклад, у медицині, освіті, промисловості”, — зауважили у Центрі прав людини ZMINA.
Правозахисники зауважують, що невизнання стажу спеціалістів із ТОТ може обмежити їхній доступ до верифікацій та ліцензій, які потрібні для виконання спеціалізованих робіт, а також створює бар’єри для підвищення кваліфікації.
Після переїзду на підконтрольну територію цим людям може довестися працювати на посадах, які нижчі їхньої кваліфікації та приносять менший прибуток. Водночас існує ризик, що висококваліфіковані кадри виїдуть до Росії, щоб зберегти свої професійні позиції, додали активісти.
Коаліція пропонує дозволити громадянам докуповувати страховий стаж за період з лютого 2014 року власним коштом, однак нині це може обійтися у 228 800 гривень, що для частини людей може бути завеликою сумою.
“Тому правозахисники пропонують розглянути можливість зарахування страхових внесків, сплачених людьми на ТОТ, до загальної шкоди, завданої державі Україна. Відповідно, кошти для покриття цих внесків мають бути стягнуті з Росії”, — зауважили у Центрі прав людини ZMINA.
Свої рекомендації активісти описали в списку:
Також правозахисники просять українську владу знайти спосіб знайти підходи до врахування інформації з актів цивільного стану, виданих в окупації, освітніх “документів”, російських паспортів, медичних “документів”, судових рішень з окупації, правочинів щодо майна та документів, що посвідчують право власності на нього.
До описаної коаліції правозахисників входять, зокрема, Центр прав людини ZMINA, ГО “Донбас SOS”, ГО “Крим SOS”, Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, БФ “Право на захист”, “Схід SOS”, Stabilization Support Services та Кримська правозахисна група.
Нагадаємо, раніше коаліція закликала українську владу розробити механізм поводження з виданими в окупації паспортами та використовувати їх як докази примусової паспортизації українців. Окрім цього, для частини українців, які виїздять з окупації, ці паспорти є єдиними документами з фото, тому їх можна використовувати для встановлення особистості.