Щодня українці вшановують хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — захисник із Вінниччини Антон Штефанюк. Життя чоловіка обірвалося в перший день повномасштабного вторгнення. Він потрапив під російський обстріл поблизу Антонівки на Херсонщині.
Антон Штефанюк був солдатом гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 10-го батальйону 59-ї бригади.
Антон народився 18 вересня 1992 року у Могилів-Подільському Вінницької області. До армії пішов у 2021 році, а до цього займався ремонтними роботами.
До повномасштабного вторгнення Антон служив у лавах 59-ї ОМБр у Гайсині на Вінниччині. Напередодні відкритої війни його підрозділ перевели на Херсонщину. Антон з побратимами першими зустрічали росіян.
“14 лютого [2022 року] його викликали з відпустки і послали під Олешки, що на Херсонщині. 24 лютого вночі послали в сторону Криму. Вони потрапили у важкі бої. Антон хоробро пройшов три котли: Нова Каховка, Олешки та Антонівський міст. На мосту він загинув у перший день [відкритої] війни”, — розповідає цивільна дружина Юлія.
Юлія згадує Антона добрим, чуйним, завжди готовим допомогти.
“Сім’я у нього на першому місці. Антон був великим патріотом своєї країни. Навіть після важкої хвороби повертався на службу. Ніколи не скаржився, не казав, що важко, намагався всіх підтримати, казав, що все буде добре та ми переможемо”, — розповідає про коханого Юлія.
Вона згадує: Антон не любив фотографуватись, але перед від’їздом сам попросив зробити фото.
Захисника поховали в Антонівці у братській могилі. Вивезти тіла бійців звідти змогли лише за 9 місяців, і Антона перепоховали у рідному Могилів-Подільському.
Антону Штефанюку було 29 років.
У нього залишився 13-річний син Віктор, батьки, кохана Юлія.
Рідні оборонця створили петицію, аби йому надали звання Героя України. Ви також можете долучитися до її підписання.
Світла пам’ять полеглому захисникові.