Центр “МиРазом” став осередком підтримки для людей, які мусили покинути свої домівки. З невеликої ідеї народилося місце, де можна не тільки отримати допомогу, але й знайти нові можливості для розвитку.
Як виникла ця ініціатива та чому вона стала порятунком для сотень українських родин— розповіли журналістам Вільного радіо координаторка центру “МиРазом” Інна Сорокіна та перша заступниця голови Краматорської райдержадміністрації Вікторія Набокова.
Коли у 2022 році Краматорська райдержадміністрація евакуювала своїх працівників до Дніпра, колектив зіткнувся з тими ж викликами, що й тисячі інших переселенців. Як облаштуватися в новому місті? Де шукати допомогу? Як почати життя спочатку?
“Перше, що нам спало на думку, — треба створити центр підтримки. Я сама пережила вимушений переїзд у 2014 році, тому добре розуміла, що відчувають люди”, — розповідає перша заступниця голови Краматорської райдержадміністрації Вікторія Набокова.
Дніпро стало прихистком для багатьох, однак для людей, які ніколи не жили у великих містах, адаптація стала викликом, каже співрозмовниця.
“Це ж мегаполіс навіть для Краматорська, не кажучи вже про менші громади. Люди губляться, бо не знають, куди звертатися. Ми хотіли створити місце, де їх підтримає своя спільнота”, — пояснює Вікторія.
Тож 25 вересня 2022 року у Дніпрі запрацював центр підтримки ВПО “МиРазом”. Там працюють жінки з різних громад Донеччини, і всі вони — волонтерки.
“Перший місяць роботи… Два столи, один мій з дому, другий хтось приніс. Самі все облаштовували, шукали ресурси. Тоді ми стояли “з простягнутою рукою”, а сьогодні люди самі хочуть нам допомагати”, — розповідає Вікторія про перші кроки проєкту.
Вона зазначає: з самого початку команда мала уявлення про те, яким повинен бути центр, Але навіть не очікувала, що задумане настільки чітко втілиться в реальність.
“Бог на нашому боці. Ми намалювали собі в голові картину ідеального приміщення, а потім випадково натрапили на нього на OLX. Коли побачили його наживо, зрозуміли — це саме те, що ми шукали”, — з усмішкою згадує Вікторія Набокова.
Центр допомагає не лише переселенцям із Краматорського району, а й з інших громад Донеччини та Луганщини, які вимушено покинули домівки.
“У базі вже 7,5 тисяч людей: і з Донеччини, і з Херсонщини, і з Запорізької області. Ми не відмовляємо нікому. Якщо можемо допомогти, допомагаємо”, — каже Набокова.
Здебільшого центр зосереджений на соціальній підтримці, зокрема, медичних послугах. Організація співпрацює з лікарями-переселенцями з Краматорська та Костянтинівки, а також із міжнародною організацією “Лікарі світу”. У будні в центр можна прийти на прийом до сімейного лікаря, отримати рецепт на медпрепарати або направлення до вузького спеціаліста. Також іноді тут видають безкоштовні ліки. А ще раз на місяць тут приймає акушер-гінеколог — для нього в центрі облаштували спеціальний кабінет.
“Попит на лікарів величезний. Ми розташовані в центрі міста, до нас легко дістатися. І головне — тут немає довгих черг, як у державних лікарнях”, — зазначає координаторка.
До центру можна звернутися й за гуманітарною допомогою. Її видають людям з-поміж вразливих категорій — багатодітним родинам, будинкам сімейного типу, людям похилого віку.
“Востаннє таку допомогу отримали ті, кому за 88 років. Якщо ж партнери надають пакунки для конкретної категорії, наприклад, родин із дітьми, ми враховуємо це при розподілі”, — пояснює начальниця відділу інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю, координаторка центру “МиРазом” Інна Сорокіна.
Також тут працює соціальний гардероб: люди можуть принести сюди свій старий одяг для тих, кому він потрібен.
А ще в центрі двічі на тиждень можна отримати консультацію юриста.
“Ми маємо партнерів, таких як “Карітас Маріуполь”, які надають фахову первинну допомогу, допомагають у складанні заяв до суду, а також з пошкодженим майном та спадщиною”, — говорить Інна.
Серед пріоритетів центру є і спорт. У партнерстві з Донецьким обласним центром “Спорт для всіх” з 2022 року тут регулярно проводять заходи для дітей і дорослих. Також вже чотири місяці працює тренажерний зал, де займається група з 20 учасників: ветеранів, переселенців та місцевих жителів.
“Двічі на тиждень тренер навчає, як правильно займатися. Запис у групу вже завершений, але є резервний список. Якщо хтось вибуває, ми додаємо нових людей”, — говорить співрозмовниця.
З 2024 року центр став приділяти більше уваги роботі з молоддю, ветеранами та родинами, які виховують дітей-сиріт. За підтримки маріупольської ГО “Заходи”, ЮНІСЕФ та Донецької ОДА волонтери змогли відкрити молодіжний дебатний простір “Енергія&МиРазом”.
“Спочатку ми просто експериментували з гендерними та іншими дебатами, а потім зрозуміли, що це може стати окремим проєктом. Молодь із задоволенням бере участь, дискутує на серйозні теми. Наприклад, чи актуальні традиції Різдва, що краще — бути частиною спільноти чи діяти самостійно. Іноді аргументи “проти” виявляються настільки неочікуваними, що змінюють погляд на ситуацію”, — розповідає координаторка центру Інна Сорокіна.
Цього року команда отримала ще один грант і запустила симуляційну гру “Міська рада. Молодіжний формат”. Головна ідея гри полягає у тому, що учасники приміряють на себе ролі міського голови, журналістів, громадських активістів та вчаться ухвалювати рішення.
“Ми спостерігаємо за молоддю вже 2,5 роки і бачимо, як вони дорослішають, змінюються. Це надихає”, — каже Інна Сорокіна.
Також тут проводять психологічні заняття, тренінги з ментального здоров’я та консультації з працевлаштування. Цей напрям в основному розвивають задля підтримки ветеранів. Вони, каже Інна Сорокіна, поки що неохоче відвідують такі зустрічі, але їхні дружини, мами та сестри вже туди приходять.
“І коли вони діляться, що вдома стало легше, що чоловік почав говорити більше, ніж просто “нормально”, — це для нас найкращий результат”, — розповідає координаторка центру ВПО “МиРазом Інна Сорокіна.
Усі послуги центру безкоштовні, а щоб записатися на прийом до лікаря, юриста чи психолога, потрібно зайти на сторінку Центру у соцмережах, де публікують анонси майбутніх подій, і зареєструватися.
Центр працює з понеділка по суботу.
“Ми завжди відкриті в суботу, щоб люди могли прийти, навіть якщо їм не вдається завітати в будні”, — додає Інна.
Однією з найбільших проблем для команди центру “МиРазом” залишається стабільне забезпечення гуманітарною допомогою. Якщо у 2022 році підтримка була масовою, то зараз її спрямовують в основному на тих, хто щойно виїхав, пояснює координаторка центру.
Інший важливий виклик — психологічне навантаження для самих робітників.
“Ми щодня стикаємося з людським болем, переживаємо його разом із тими, кому допомагаємо. Тому періодично проводимо зустрічі з психологами і для нашої команди, щоб мати ресурс рухатися далі”, — додає Інна Сорокіна.
Цього року центр планує запровадити нові формати заходів та розвивати заняття з українського ремісництва.
“Ми хочемо, аби дорослі не забували про традиції, а дітей привчали їх зберігати. Не важливо, чи ви вдома, чи в іншому місці — традиції повинні залишатися з нами”, — розповідає організаторка.
З інших планів — відкрити ще один центр, оскільки на це є запит. Команда вже придивляється до приміщення у Полтаві.
“Але справа не в приміщенні. Головне, щоб там були такі ж люди, як у Дніпрі: ті, хто горять ідеями й хочуть діяти”, — пояснює Вікторія Набокова.
Розширюватися планують і в громадах Дніпропетровщини. Райдержадміністрація вже провела опитування й зібрала дані про переселенців, які там проживають. Якщо команді вдасться знайти волонтерів, готових підтримати ініціативу, організація зможе відкрити нові центри підтримки, каже Вікторія і додає:
“Але всі ми чекаємо на перемогу, і після неї хочемо трансформувати цю ідею: робити вже не кризові центри, а осередки розвитку”.
Раніше ми розповідали про громадську організацію “Слов’янський культурний центр “Задзеркалля”, яка виросла з ініціативи студентів-ентузіастів і сьогодні допомагає молоді розвиватися, зокрема й на Донеччині.