У лютому 2025 року ЗСУ звільнили кілька населених пунктів на Донеччині — таких подій не фіксували з 2023 року. Водночас під контролем ЗСУ нині залишається 31% території Донецької області, що на пів відсотка менше, ніж місяцем раніше. За лютий цього року окупанти захопили ще близько 150 квадратних кілометрів області. Але темпи їхнього просування знизилися, якщо порівнювати з попередніми місяцями. Розповідаємо, як минув місяць на фронтах Донеччини.
[info]Усі дані, наведені нижче, журналісти Вільного радіо подають, спираючись на інформацію Генштабу, бригад ЗСУ, а також аналітичного порталу DeepState.[/info]
За підрахунками журналістів Вільного радіо, станом на кінець лютого 2025 року українські оборонці контролюють близько 31% Донеччини. За січень російські окупанти захопили територію площею близько 150 квадратних кілометрів, або 0,5% області.
В окупації тепер близько 18,3 тисячі квадратних кілометрів, або 69% області.
Темпи просування росіян на Донеччині сповільнилися до рівня літа 2024 року. На інфографіці нижче показуємо, якими були обсяги захоплених територій у період від липня 2024 року по лютий 2025 року. Після листопада 2024 року щомісяця кількість новоокупованих територій зменшується.
За лютий 2025 року російська армія захопила на Новопавлівському напрямку територію площею 62 квадратні кілометри. Це єдиний напрямок, де росіяни просувалися значно активніше, ніж місяцем раніше. У січні окупанти захопили тут площу 48 квадратних кілометрів.
За даними аналітичного порталу DeepState, загарбники остаточно захопили тут Велику Новосілку, Новий Комар, Новоочеретувате та частково Новосілку, Привільне й Бурлацьке.
20 лютого речник ОСУВ “Хортиця” Віктор Трегубов заявляв Вільному радіо, що бої за Новосілку тривають.
“Доволі регулярно [російські військові] намагаються лізти саме бронетехнікою, бо там є певний простір, де пішки пересуватися не дуже легко. Інколи росіяни проводять успішні штурми. Так було й під західною Новосілкою: частина прорвалася та закріпилася поблизу селища, але їх виштовхали”, — говорив речник ОСУВ “Хортиця”.
Покровський напрямок у лютому відзначився сповільненням наступу росіян. Українським захисникам вдалося стабілізувати фронт майже на всьому напрямку. Окупанти змогли захопити територію загальною площею 71 квадратний кілометр від окупованого Курахового в напрямку Дніпропетровської області. В окупацію потрапили села Срібне, Запоріжжя, Дачне, Зеленівка та частково Улакли й Андріївка.
Цей рух наблизив окупантів до сусідньої області — тепер до Дніпропетровщини залишається 6,5 кілометра.
Водночас ЗСУ змогли не лише зупинити наступ на сам Покровськ, а й провести тут декілька успішних контратак.
Так, захисники звільнили Піщане, Котлине, частково Лисівку та Даченське.
Загальна площа деокупованих територій — 5,5 квадратного кілометра.
У ЗСУ стверджують, що російські сили “зав’язли” у боях під Покровськом, є ознаки загального виснаження, а спроби атакувати місто з півдня та обійти його із заходу залишаються невдалими.
“Спостерігається певна тенденція виснаження росіян. Я не кажу, що українці мають якесь друге, третє, стоп’ятсоте дихання… Але у росіян справді почало спостерігатися певне фізичне, моральне, матеріальне виснаження. Це є, це помітно”, — заявляв речник ОСУВ “Хортиця” Віктор Трегубов.
Ще 700 квадратних метрів ЗСУ звільнили у Баранівці та Воздвиженці — це на межі Бахмутського та Покровського районів.
Загальна площа звільнених на Покровському напрямку територій — у 12 разів менша за ту, яку за місяць захопила окупаційна армія. Однак слід зазначити, що минулого разу підрозділам ЗСУ вдавалося звільнити населені пункти на Донеччині у 2023 році.
Лінія фронту від звільнених територій Покровського району до Курдюмівки під Бахмутом протягом місяця не зазнала жодних змін.
Варто зазначити, що стабілізувати фронт у Торецьку вдалося вперше з травня 2024 року.
Однак на Часовоярському відтинку окупанти мали певні успіхи. Найбільша територія, яку вони змогли тут захопити, розташована між Курдюмівкою, Андріївкою та Кліщіївкою. Загалом це 15 квадратних кілометрів.
Крім того, окупаційна армія нібито змогла просунутися в північних мікрорайонах Часового Яру — Десятому та Новопівнічному. Хоча речник 24-ї ОМБр ім. Короля Данила Андрій Полухін у коментарі Вільному радіо стверджував, що у місті наразі немає чіткої лінії розмежування. Окупанти намагаються прокласти шлях для техніки через канал “Сіверський Донець — Донбас”, а ЗСУ продовжують їм протистояти.
“Наші хлопці все одно використовують канал як фортифікацію. Це відкрита місцевість, хороший орієнтир, аби дивитися, чи по ньому щось не перебігає і відповідно відпрацьовувати”, — говорив Андрій Полухін.
Лінія фронту від Часового Яру до Сіверська і далі на північ не зазнала змін у межах Донеччини.
Однак росіяни мали успіхи неподалік від Білогорівки, що на Луганщині. Це селище розташоване на північний схід від Сіверська та Верхньокам’янського. Загарбники змогли посунути тут лінію фронту вперше з січня 2024 року, захопивши близько 2,5 квадратних кілометра. Це дозволило їм наблизитися впритул до Білогорівки. Подальше просування може загрожувати Сіверську. У Генштабі не підтверджували, що окупанти мали тут успіхи.
“Особливість Сіверського напрямку в тому, що вони (російські військові, — ред.) почали використовувати тут техніку, але не важку, а легку, аж до імпровізованої — мотоцикли, багі й таке інше. Тому тут дійсно стало активніше, бо раніше вони сиділи тихо, а зараз за допомогою цієї техніки намагаються обійти українські дрони та здійснювати “кавалерійські атаки”. Але, якщо чесно, не дуже в них це вдається”, — говорив Вільному радіо речник ОСУВ “Хортиця” Віктор Трегубов.
Нагадаємо, військові частини, які боронять Донеччину від російського вторгнення, мають протягом 2025 року отримати 250 мільйонів гривень з обласного бюджету.