Пара переселенців з Донецька кілька років розвивала на Донеччині клуби робототехніки для дітей. Але через відкриту війну постраждали всі їхні STEM-центри. Врятувати вдалося лише частину обладнання одного з них. Однак навчати дітей робототехніки та програмування тренери не припинили. На початку вересня команда з Донеччини виборола 2 місце на міжнародних змаганнях.
Про уроки STEM-освіти для дітей, труднощі та перемоги в умовах війни, а також про свої плани розповіла журналістам Вільного радіо керівниця мережі STEM-центрів “А-Робот”, тренерка з робототехніки Ганна Теличко.
На Донеччині до початку повномасштабної війни у Вугледарі, Кураховому, Волновасі та Новотроїцькому працювали 4 центри STEM-освіти. Їх відкрили переселенці з Донецька Сергій та Ганна Телички. У STEM-центрах діти навчалися робототехніки та програмування.
Юні робототехніки з Донецької області неодноразово представляли Україну на міжнародних змаганнях, звідки приїздили з досягненнями. Наприклад, минулого листопада команда з Вугледара увійшла у ТОП-5 переможців з усього світу. Для України це був найкращий результат з 2009 року.
Цьогоріч, каже Ганна Теличко, юні робототехніки також хотіли поїхати на міжнародні змагання. Перед цим потрібно було пройти регіональний відбірковий турнір. Однак відкрита війна, яку розв’язала Росія, звела їхні плани нанівець.
“Донецький відбір на міжнародні змагання мав пройти у Маріуполі на початку березня, і 2 наші команди до нього готувалися. 23 лютого команда старших дітей майже все зробила, їм залишалося лише зняти відеопрезентацію про виконану роботу. Зйомки вони перенесли на наступний день — 24 лютого. Тепер дуже шкодують, що не доробили все 23-го. Адже в центр після початку війни нікому потрапити не вдалося — він постраждав від російської зброї”, — розповідає тренерка робототехніків.
Під обстрілами не вистояли всі 4 центри мережі “А-Робот”, якими опікувалось подружжя. Дрібне обладнання, яке вмістилося в легковик, вдалося вивезти тільки з одного центру. Найцінніше — інтерактивну дошку та робототехнічний стіл — довелося залишити.
“У Волновасі згоріло повністю приміщення і все обладнання. У вугледарському STEM-центрі зруйнована стіна, туди влучила російська ракета. Там також нічого не збереглося. Коли ми з чоловіком виїжджали з міста, частину робототехнічного обладнання хотіли забрати з собою. Однак орендодавець замінив замки, а нові ключі нам знайти не вдалося. Заняття в Новотроїцькому зараз проводити неможливо, адже місто знаходиться в окупації. Лише з Курахівського центру нам вдалося вивезти частину обладнання. Що зараз з цим приміщенням, не знаю, адже в місті “гаряче”, — каже Ганна Теличко.
На Рівненщині, куди переселилися Ганна та Сергій, довелося шукали рішення, як далі навчати дітей.
“Ми думали, що робити далі. Самі розуміли, і всі наші знайомі казали: дітям треба займатися. Але для того, щоб проводити заняття, треба платити за оренду приміщення та зарплату викладачу. Не всі місцеві, а тим паче переселенці, зможуть платити за навчання своїх дітей. Беззаперечно, заняття треба проводити. А як це зробити — складне питання”, — наголошує Ганна Теличко.
Та все ж подружжю вдалося знайти вихід. Свій тренерський досвід та робототехнічні набори вони застосували у нових проєктах, які спрямували на STEM-освіту дітей на Рівненщині, Хмельниччині та Волині.
“Щоб батьки могли безкоштовно навчати дітей робототехніки та програмування, ми написали декілька проєктів. Грантову підтримку на проведення майстеркласів зі STEM-освіти для дівчат ми отримали від Українського жіночого фонду. А Інститут економічних досліджень та політичних консультацій надав фінансову допомогу у проведенні майстеркласів для дітей-переселенців. Зараз ці проєкти вже закінчуються. З червня по сьогоднішній день навчання в Рівненській, Хмельницькій та Волинській областях вже пройшли півтори тисячі дітей”, — розповідає Ганна.
Важливою справою в евакуації, підкреслює тренерка робототехніків, стала підготовка дітей до участі у міжнародних змаганнях в Угорщині.
“З січня 2022 року наші вихованці ретельно готувалися до міжнародних змагань. Однак війна їх призупинила. В евакуації вони продовжили свою підготовку. Представити Україну на міжнародних змаганнях в Угорщині вирішили юні робототехніки з “Робоклуба” (Вугледар Донецької області, — ред.) та наші друзі із “Оптімума” (Кам’янка-Дніпровська Запорізької області, — ред.). Вони об’єдналися в єдину збірну команду”, — розповідає Ганна Теличко.
Спочатку хлопці готувалися дистанційно, і це було складно, каже тренерка. Тож команда на декілька тижнів зібралася у Хусті, що на Закарпатті, аби навчитися розуміти один одного з пів слова та швидко ухвалювати рішення.
Рівень відповідальності був високий, адже цьогоріч представляти Україну на міжнародному рівні поїхали лише хлопці з Донеччини.
“Змагання World Robot Olympiad в Угорщині проходили з 1 по 4 вересня. Від України наша збірна команда була всього одна. Цьогоріч її учасниками стали Микита Теличко від Вугледарських “Робототехніків” і Олексій Лебедь від Кам’янка-Дніпровського “Оптімума”. Вони боролися у віковій категорії до 15 років”, — розповідає Теличко.
Змагання цього року видалися складними, зізнається тренерка юних робототехніків. Однак це не завадило учасникам української збірної вибороти друге місце з-поміж близько 100 країн.
“Ще в січні їм видали однакове для всіх учасників завдання “Пожежа на фабриці”. Наші робототехніки сконструювали вдома автономного робота-рятувальника, який став найкращим — він все правильно зробив за 29 секунд.
На другий день наша команда швидко впоралася з секретним завданням, яке надало нам додаткові бали. В останній день змагань хлопці виконували завдання за зачиненими дверима, куди тренерів не пускали. Вони перепрограмовували робота на виконання нового завдання. Це дуже класний досвід, який дає дітям змогу перевірити свої сили й повірити в них.
Хоча наші хлопці раніше разом не працювали, досвід у кожного в своїй команді був. Тому вони й взяли 2 місце. Щоправда, на старті трішки забарилися, тому до 1 місця їм не вистачило якихось 10 хвилин”, — підсумовує Ганна Теличко.
Змагання в Угорщині не стали останніми в переліку робототехніків зі сходу. Вони вже підготувалися до відбіркового українського турніру, який надасть їм право представити Україну на міжнародному фіналі World Robot Olympiad 2022, який відбудеться у Німеччині в листопаді. В суботу, 17 вересня, донецькі робототехніки розпочали свою нову боротьбу, яка проходить онлайн.
Ганна зазначає: на таких змаганнях українці не тільки відстоюють честь своєї країни, а ще й мають змогу донести правду про сьогодення, яким вони живуть.
“За кордоном багато хто не знає про реальні події, які наразі відбуваються в Україні. В Угорщині в бесіді з тренерами ми показали світлини, на яких зображені наші постраждалі робоклуби. Багато хто навіть не замислювався, що у нас дійсно йде війна і всі ми зараз в евакуації. Ми розповіли їм про російську агресію, про військові дії, про ті руйнування, яких ми зазнали. Почувши правду, багато хто запропонував нам свою допомогу. Люди хотіли нас підтримати”, — згадує Ганна Теличко.
Наразі подружжя шукає можливість, як далі займатися STEM-освітою зі своїми вихованцями, які під час повномасштабної війни роз’їхалися по всій Україні та світу.
* * *
Нагадаємо, цьогоріч українські школярі розпочали навчальний рік в умовах повномасштабної війни. Більшість закладів освіти працюють за змішаною системою. Третина сільських учнів в Україні не мають гаджетів для дистанційного навчання.
Читайте також: