Впровадження змін в охороні здоров’я розпочались з 1 січня 2018 року, тож можна підбити підсумки змін за перший рік її дії.
З 1991 року Україні було важко відмовитись від ще радянської, старої системи охорони здоров’я “Семашка”. Ця система передбачала надання фінансової допомоги медичним закладам незалежно від обсягу надання послуг пацієнтам.
Так, дійсно, однією з важливих частин в охороні здоров’я, є фінансове питання медзакладів. Раніше медичні заклади не мали можливість самі вирішити безліч питань. В них була низька оплата праці, ще стара інфраструктура, та невдовзі це спричинило кризу в медицині.
Таким чином, люди отримували неякісну допомогу, та ще й в додаток за це потрібно було платити великі гроші.
Реформувати старий устрій взялася виконуюча обов’язки міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.
“70 років руйнувалась українська медицина, не було інвестицій і медицина була на найнижчому рівні щодо інфраструктури, та не було ніяких змін. За останні 5 років після децентралізації багато коштів залишаються на рівні місцевої влади, і вони “знають” краще, що потрібно для інфраструктури медицини”, — розповіла в ефірі 5 каналу Супрун.
Відтепер пацієнту не потрібно шукати лікаря первинної допомоги, до якого можливо потрапити на прийом. Не потрібно стояти в чергах півдня, щоб отримати якусь консультацію.
Пацієнт обирає лікаря першої ланки самостійно. Будь-то сімейний лікар, терапевт або педіатр. Шукати їх не обов’язково за місцем прописки. Таким чином, пацієнт тепер отримуватиме медичну допомогу та консультацію у свого лікаря: потрібно лише записатись на зручний час. Зробити це можна онлайн або телефоном.
Також буває, що лікар дає особистий номер телефону, за яким можна отримати медичну консультацію без особистого прийому.
“Найпозитивніше в цій реформі — це електронний реєстр. Це упорядкована база пацієнтів, упорядковані електронні картки, які нікуди не загубляться, вони завжди під рукою. В будь-який момент ти її відкрив, побачив усі хвороби пацієнта, та не стоїть питання, що він стоїть в реєстратурі, йому там її не дали, або він її загубив”, — розповіла Вільному радіо сімейний лікар Бахмутської лікарні Марина Гетьман.
Лікар зареєструє пацієнта у єдиному електронному реєстрі “Електронне здоров’я”, де потім зможе в будь-який час, навіть дистанційно, переглянути всі дані щодо призначення ліків тощо. Таким чином, впродовж 3 років, всі медичні картки пацієнтів перейдуть в режим онлайн.
“Це зручно насправді, це прив’язується диспансерна група пацієнтів, не потрібно мати купу журналів та листків. Все знаходиться в базі, все під рукою”, — додала Марина Гетьман.
Але тепер майже в усіх випадках звернення в лікарню, пацієнт повинен йти спочатку до свого лікаря, з яким він укладав декларацію. Тільки після консультації, його можуть направити до вузьких спеціалістів, які нададуть безкоштовну медичну допомогу(в більшості випадків). Якщо ж людина без прийому сімейного лікаря захоче отримати медичні послуги від інших спеціалістів, то за це доведеться заплатити.
“Сімейний лікар – це менеджер людини у заплутаній і непростій системі охорони здоров’я”, — в.о. Міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.
Крім вільного вибору лікаря, у пацієнтів також є можливість змінювати лікарів безліч разів. Цей пункт в реформі додали, через те, що багато людей скаржаться на неякісне надання медичних послуг лікарями.
“Пацієнт не прив’язаний до лікаря. Обравши одного разу, пацієнт має право змінити лікаря в будь-який момент. Чи не сподобалося йому щось? Ну ось буває не зрослося, він може піти і зробити висновок декларацію з іншим лікарем. При цьому не потрібно йти до свого лікаря, розривати договір. Досить просто прийти до нового медика з паспортом і телефоном”, — розповіла Вільному радіо головний лікар Бахмутської міської лікарні Світлана Шабаліна.
Таким чином, пацієнт може обрати лікаря, який йому підходить, а вся його медична інформація залишається в електронному реєстрі і лише прикріплюється до іншого медика. Тому фахівці, зацікавлені надавати пацієнту дійсно якісну допомогу.
“Ми порадились з лікарем, який підходить чи не підходить. Ми підійшли, поспілкувались, порадились, нам лікар сподобався, тому що ця людина розумна. Ми підписали декларацію з цим лікарем”, — розповіла ICTV пацієнтка Вінницького медико-санітарного центру №4 Марина Лубовська.
Раніше, усі бюджетні медичні заклади фінансувались Міністерством охорони здоров’я та місцевою владою. Цих грошей не вистачало на обслуговування лікарні, а іноді навіть і на заробітні плати. Така ситуація була в Бахмутському центрі первинної допомоги.
“Якщо би ми не підписали договір с НСЗУ: Нам не вистачає навіть на заробітну плату. Ми би були вимушені звертатися до міста(міськради, – ред.) та говорити “народ, нам не вистачає грошей” на заробітну плату, обов’язкову, захищену статтею”, — розповіла Вільному радіо Головний лікар Світлана Шабаліна.
Так звідки тепер лікарня отримує гроші? Пояснюємо.
Відтепер держава не спонсує медичні заклади, а купує у них послуги. Тобто тепер з державного бюджету не виділяють грошей на звичайне утримування медзакладу, а надають фінанси відповідно до вимог закладу.
Гроші йдуть з держбюджету, куди ми платимо податки.
“Головна умова реформи — це конкуренція між лікарями. А конкуренція відповідно породжує якість. Тобто кожен тепер буде боротись за пацієнта і надавати якомога більше якісних послуг. Це добре. Далі вона породжує принцип “Добре працюєш — багато заробляєш”, тобто зростає економічний стимул”, — каже Головний лікар Центру первинної допомоги в Бахмуті Світлана Шабаліна.
У лікарів збільшується заробітна плата, в деяких випадках навіть вдвічі. Тут ми саме і приходимо до того, в чому мотивація лікарів, надавати якісні послуги.
“Я би хотіла, щоб мій сімейний лікар був висококваліфікованою людиною, якій я б могла довірити своє здоров’я та життя”, — розповідає виданню “Сьогодні” одна з пацієнток Раїса Скорик.
Кожен лікар має норматив по укладенню декларацій: Дільничний лікар-педіатр — 900 декларацій, Сімейний лікар — 1800 декларацій, Дільничний терапевт — 2000 декларацій.
За кожного дорослого пацієнта, лікар отримує 370 гривень на рік, а за неповнолітню дитину чи пенсіонера — 740 гривень на рік.
“Зміни системи фінансування охорони здоров’я саме дають лікарям змогу заробляти більше. Їхній дохід буде більше”, — розвідає Уляна Супрун.
Таким чином, розмір зарплати лікарів залежить від кількості підписаних декларацій, тому їм не вигідно втрачати своїх пацієнтів(себто гроші).
Так, в Бахмуті педіатр з оптимальною кількістю укладених декларацій отримає 18 767 гривень зарплатні, хоча раніше вона складала близько 8 тисяч гривень. Сімейний лікар отримуватиме 17 887 гривень, тоді як раніше отримував трохи більше 7 тисяч гривень.
Наразі залишаються безкоштовними первинна допомога, екстрена, паліативна та вагітність. Тобто повне ведення вагітності та прийняття пологів. Пацієнту не потрібно додатково щось платити лікарям.
“Як пацієнти додатково оплачувати, тоді можна поспілкуватись з лікарнею, щоб вони більше так не робили, тоді можна і штрафувати її, а тоді можна і зірвати навіть контракт із НСЗУ”, — додала Супрун.
Але в такому випадку, лікарня залишиться без фінансування, без державної страховки та інше.
Доки 2018 рік присвятили первинній допомозі, вже запланували реформу і для інших структур.
Таким чином вузькопрофільним спеціалістам змін слід чекати впродовж 2019 року. Але хоч реформа дається нам порівняно швидко, систему госпіталізації повноцінно реформують лише до 2020 року.
“Кошти будуть іти за пацієнтом, він сам не буде оплачувати свої послуги, чи буде це приватні або комунальні заклади. Людина буде обирати куди він хоче піти за ті послуги”, — Супрун.
Медична реформа впроваджується досить швидко. Вже капітально реформувалася первинна допомога. Тепер людина має особистого лікаря, та не витрачає час на пошуки того самого, хто зможе надати допомогу.
Пацієнт економить не тільки час, але й гроші: відтепер оплату аналізів та консультацій з лікарями бере на себе держава, тому що людина вже сплатила податки. Але також залишаються і ризики.
Через недостатній досвід лікарів, або через їх консервативність, можлива погана координація між первинною та вторинною медичною ланкою.
Також, деяким пацієнтам не дуже зручно йти спочатку до свого лікаря, щоб отримати направлення до лікарів вузького профілю. Але звертатись до вторинної допомоги без консультації сімейного лікаря вже не безкоштовно.
Тепер в наступному році слід чекати реформу вторинної допомоги та удосконалення системи допомоги першої ланки.