Підтримайте Вільне Радіо
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Згадаймо Валерія Будька з села Іванівка, що на Донеччині. Улітку 2022 року він пішов добровольцем до Збройних сил України, за рік зазнав поранення, але повернувся до служби. Загинув захисник у жовтні 2024 року під час боїв за Донеччину.
Про Валерія Будька написали на сайті Волноваської міської військово-цивільної адміністрації.
Вільне Радіо щодня розповідає про військових і цивільних, які стали жертвами російської агресії проти України. Ми прагнемо, аби їхні імена не залишилися лише статистикою. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його/її життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.
Валерій Будько народився 30 листопада 2000 року в селі Іванівка Волноваського району на Донеччині. Хлопець навчався у місцевій школі, займався спортом і мав багато друзів, які згадують його як доброзичливу та життєрадісну людину, завжди готову підтримати.
1 липня 2022 року Валерій добровільно вступив до лав Збройних сил України. Він служив у 67-й окремій механізованій бригаді у складі Добровольчого українського корпусу “Правий сектор”. Серед побратимів мав позивний “Новембер”.
У квітні 2023 року чоловік зазнав поранення. У петиції про надання Валерію звання Героя України його брат Віталій пише, що це сталося поряд із селом Торецьким. Вже за місяць чоловік повернувся до служби. За проявлену мужність і відданість його нагородили медаллю “Хрест доблесті”.
21 жовтня 2024 року Валерій Будько загинув під час боїв за Донеччину. Свій останній бій він прийняв поблизу Миколаївки Покровського району.
“Він був таким юним, але дуже хоробрим і відважним. <…> Він ніколи не говорив, як йому важко та страшно, він був мужнім та сильним, завжди був позитивним, навіть в останні моменти свого життя”, — написав брат загиблого.
Валерія Будька поховали на Краснопільському кладовищі у Дніпрі.
У захисника залишилися мама, брат і кохана дівчина.
Вічна пам’ять.