Щодня українці вшановують хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — військовий з Чернівецької області Руслан Харюк. Чоловік став на захист України з початку повномасштабного вторгнення. Після важкого поранення він повернувся на фронт і був інструктором для інших бійців. Життя Руслана обірвалося під час танкового обстрілу росіян на Донеччині.
Руслан Харюк — військовослужбовець в/ч А3211 ЗСУ, головний сержант розвідки 47 ОМБр.
Руслан народився в селі Плоска Селятинської громади Чернівецької області. Після закінчення школи відслужив в армії, а потім працював у підрозділі швидкого реагування “Тигр”. З початку повномасштабного вторгнення Руслан долучився до війська. Серед побратимів мав позивний King.
“Руслан захоплювався давньогрецьким бойовим мистецтвом панкратіоном. Був надзвичайно сміливим і відважним, мав лідерські якості. Завжди відстоював справедливість і був прикладом для багатьох. Мав чітку життєву позицію, був патріотом, любив Україну і вважав чоловічим обовʼязком кожного її захищати. Командир розвідувальної групи, він був надійним плечем побратимам і разом вони пройшли чимало гарячих точок фронту, пережили багато складних моментів”, — розповідає про коханого Вікторія.
Під час служби Руслан з побратимами звільняв населені пункти у Харківській області — Руські Тишки, Борщову, Черкаські Тишки, Купʼянськ. Згодом воював на Донеччині, де боронив Бахмут і Кліщіївку. Там 12 жовтня 2022-го зазнав тяжких осколкових поранень, але після лікування та реабілітації знов повернувся на фронт.
Руслан проходив навчання у Великій Британії, після чого працював інструктором, передаючи бійцям свій досвід. З 14 червня 2024 року став головним сержантом розвідки у 47-й бригаді.
Життя Руслана обірвалося у Покровському районі на Донеччині.
“27 червня [2024 року] під час штурму вони підійшли майже впритул до ворога. Поблизу села Сокіл Покровського району потрапили під танковий обстріл. Руслан отримав травми, несумісні з життям, і гідно віддав його за майбутнє України”, — каже Вікторія.
У Руслана залишились мама та кохана. Вони створили петицію з проханням надати Руслану Харюку звання Героя України, підтримати її можна за посиланням.
Світла пам’ять полеглому захисникові.