Від єдиних коксівних шахт України залишилися руїни — це про шахтоуправління “Покровське” компанії “Метінвест”. Через погіршення безпекової ситуації поблизу Покровська підприємство закрили, а працівників евакуювали до більш безпечних регіонів. Що з будівлями у квітні 2025-го — показуємо далі.
Кадрами з ШУ “Покровське” поділився нардеп Муса Магомедов.
Нині околиці Покровська, як і саме фронтове місто, перетворилися на поле битви — відтинок “лідирує” за кількістю російських штурмів на сході України.
Близько трьох місяців тому найбільший виробник сталі країни “Метінвест” призупинив тут роботу Покровської вугільної групи — через безпекову ситуацію. До неї належало й шахтоуправління “Покровське” — з єдиними в Україні шахтами, на яких видовбується коксівне вугілля. Об’єкти знаходяться в Піщаному та Удачному.
У квітні 2025 року “Покровське” у руїнах: знищені адміністративні та господарчі будівлі, випалені вогнем виробничі конструкції, розкидане будівельне сміття та вирви від снарядів.
“Знищене підприємство, яке роками годувало тисячі родин, справно платило податки, було надважливою ланкою металургії — тепер стало руїнами. Росія перетворила його на мішень, як до цього — Авдіївський коксохім чи “Азовсталь”. Удар за ударом — ось і вся їхня “модель розвитку”. Панувати над руїнами — ось і все, чого вони прагнуть”, — каже нардеп.
Експертна спільнота неодноразово вказувала на важливість об’єкта для українського експорту металу, адже в Україні більше ніде видобувати коксівне вугілля.
Через призупинення роботи шахт управління “Покровського” українським металургам доводиться закуповувати коксівне вугілля за кордоном, що збільшує собівартість української сталі та робить її виплавку менш рентабельною.
“За [останні] два роки ми плавили 6 — 6,5 млн тонн сталі, у цьому році можемо вийти на показники 7,5 млн тонн. У разі втрати Покровська це буде 2 — 3 млн тонн”, — казав у вересні 2024 року президент Укрметалургпрому Олександр Каленков.
Нещодавно в Україну прибуло перше у 2025 році судно з американським коксівним вугіллям, яким у Метінвесті розраховують закрити частину потреб Запоріжсталі та Каметсталі. Вага отриманої партії — 80 тисяч тонн.
“Покровська вугільна група могла й далі працювати, і далі бути оплотом стабільності у регіоні якби не одне “але” — Росія. Її снаряди, її дрони, її солдати, її хворе уявлення про мир, “руський мир”. Скрізь, куди вона приходить — спалені будинки, стерта економіка, біженці замість працівників”, — каже Магомедов.
Нагадаємо, російські війська поступово відступають на Покровському напрямку — на заході, однак пробують просуватися на схід від міста. Вони намагаються перерізати трасу Покровськ-Костянтинівка, а Часів Яр обійти з півночі — усе це, зі слів військових, частина задуму із захоплення Костянтинівки.