Протягом 2023 року СБУ повідомила про підозру 173 жителям Донеччини та Луганщини, які ймовірно співпрацюють з загарбниками на тимчасово захопленій території. За даними силовиків, колаборанти Донецької області — це зазвичай колишні державні посадовці. Розповідаємо детальніше про тих, кого на Донеччині підозрюють у переході на бік росіян.
Про цю категорію справ розповіла на брифінгу речниця СБУ в Донецькій та Луганській областях Галина Прищепа.
“Стосовно колаборантів — ми продовжуємо їх викривати та розслідувати на тимчасово окупованих територіях. У 2023 році вони отримали 173 підозри та 35 вироків. Вже багато матеріалів кримінальних проваджень скеровані до суду”, — сказала речниця СБУ в Донецькій та Луганській областях.
Серед тих, хто отримав підозру на тимчасово захопленій території, є 65 підприємців, які ймовірно добровільно погодились співпрацювати з російськими загарбниками. 15 з них вже отримали вироки.
Один з останніх випадків — це самоназваний голова Ямполя в часи окупації.
“9 років ув’язнення заочно отримав окупаційний голова селища Ямпіль. Наші слідчі довели, що він добровільно погодився на посаду “голови селища Ямпіль адміністрації міста Красний Лиман ДНР”. Це колишній працівник Укрзалізниці, який очікував приходу загарбників та радів за окупацію селища. Він співпрацював з російськими агентурними військами”, — розповідає Галина Прищепа.
Чоловік покинув населений пункт разом із російськими військовими, тож за колабораціонізм його засудили заочно.
За півтора року відкритого вторгнення Росії отримали підозру у державній зраді та колабораційній діяльності 414 людей на Донеччині та Луганщині. Прокурори змогли домогтися по цих справах 42 вироків у судах.
“Більшість наших колаборантів — це колишні посадовці, які до окупації певних населених пунктів працювали в органах державної виконавчої влади на різних посадах. Більшість з них при окупантах пішли “на підвищення”. Тобто, якщо це могла бути інспектор відділку управління праці та соціального захисту, то при окупантах стає керівником цієї установи”, — ділиться речниця СБУ.
Водночас не всім, хто мешкає та працює у т.з. “ДНР”, загрожує кримінальна відповідальність. Наприклад, це стосується медиків.
“Відповідно до статті 56 “Конвенції про захист цивільного населення під час війни”, робота медиків в окупації не буде кваліфікуватись як співпраця з ворогом. Однак, якщо людина особисто виявила ініціативу очолити псевдоустанову охорони здоров’я на окупованій території, то це вже буде вважатись співпрацею з окупантами. Таким діям наші слідчі нададуть певну кваліфікацію”, — пояснює Галина Прищепа.
Загалом наразі на території Донеччини СБУ веде 7 кримінальних справ щодо таких людей. Чотирьох з них підозрюють за статтею “колабораційна діяльність”, а трьох — “державна зрада”. Одна з таких — лікарка, яка нібито здала поранених військових ЗСУ окупантам, коли ті захопили обласну лікарню в Маріуполі.
“Після того, як наші військові звільняють території, відбуваються певні зачистки та стабілізаційні заходи. СБУ заходить вже на звільнені та розміновані території, проводимо поквартирні, побудинкові огляди звільненого населеного пункту. Разом з поліцією фотографуємо мешканців та перевіряємо їх на наявність деструктивного контенту або співпраці з ворогом”, — пояснює Галина Прищепа.
У випадках, коли людина проводить маскуючі заходи, то таких людей забирають правоохоронці та проводять бесіди. Їх затримують, якщо знаходять зв’язки з окупантами, або відпускають, коли такого немає.
“Далі в них йде обов’язковий пошук колаборантів, збір доказової бази стосовно співпраці місцевих мешканців з окупантами”, — підсумовує речниця СБУ в Донецькій та Луганській областях.
Нагадаємо, загалом в українських в’язницях сидять 155 людей, засуджених за статтями про колабораціонізм. Третина з засуджених зареєстровані в Донецькій області. Так, за співпрацю з окупантами на 10 років заочно засудили ще одного “посадовця” з Маріуполя. Чоловік добровільно обійняв псевдопосаду в.о. “першого заступника голови адміністрації Жовтневого району Маріуполя ДНР”.