Підтримайте Вільне Радіо
Ексмера Слов’янська Нелю Супрун (Штепу) судять за пособництво в проведенні незаконного референдуму щодо приєднання міста до складу так званої “ДНР” з 2014 року. За цей час її справу розглядали в шести різних судах країни й сім разів починали розгляд спочатку, однак жодного вироку так і не винесли. Ба більше — за 11 років засідань провадження щодо колишньої голови Слов’янська знову перебуває на підготовчому етапі.
Журналісти Вільного Радіо ознайомилися з ухвалами й постановами у справі та з’ясували, як вона просувається крізь роки.
Коли у 2014 році проросійські бойовики окупували Слов’янськ, колишня голова міста Неля Супрун (тоді Штепа) нібито ратувала за його приєднання до складу так званої “ДНР”. Зокрема, 12 квітня 2014 року після того, як Слов’янський відділ міліції захопили невідомі з георгіївськими стрічками, посадовиця заспокоювала містян, кажучи, що це свої. Цей факт зафіксований на відео.
Тоді ексмер сказала (наводимо мовою оригіналу): “Я хочу, чтоб вы знали, что это не какие-то люди приезжие. Не с западной Украины, как мы с вами сегодня переживаем. Сегодня это наши «донбасские ребята»”.
Після звільнення Слов’янська 11 липня 2014 року Нелю Штепу затримали та оголосили їй підозру у сприянні діяльності терористичної організації (ч. 1 ст. 258-3 Кримінального кодексу України) та посяганні на територіальну цілісність України (ч. 3 ст. 110 ККУ). Поки тривало досудове розслідування, експосадовицю тримали під вартою без можливості внесення застави. 8 жовтня 2014 року їй висунули остаточну підозру.
“Давати будь-які показання чи підписувати будь-які документи Штепа та її адвокати вчора відмовилися. Беручи до уваги те, що слідством виконані всі необхідні слідчі та процесуальні дії, підозрювана і її адвокати будуть в установленому законом порядку повідомлені про закінчення досудового розслідування. Найближчим часом сторонам будуть відкриті матеріали кримінального провадження для ознайомлення”, — розповів наступного дня прокурор Харківської області Юрій Данильченко.
31 жовтня 2014 року обвинувальний акт у справі Нелі Штепи скерували до Червонозаводського (нині Основ’янського) райсуду Харкова. Підготовче засідання призначили на 5 листопада 2014 року.
Від початку розгляду справи Штепи виникали питання щодо суду, який повинен це робити. Розподілили її до Червонозаводського суду Харкова. Але за місцем можливого злочину розглядати справу мали в Слов’янську, тож на першому підготовчому засіданні провадження скерували до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, аби там визначили його підсудність. Вища інстанція постановила не передавати документи на Донеччину.
Спершу Неля Штепа просила взагалі закрити провадження щодо неї відповідно до ст. 3 Закону України “Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей”. Згідно з нею держава гарантує не допустити кримінальне переслідування й покарання людей, які були учасниками подій на території обох регіонів. Це клопотання обвинуваченої відхилили.
Пізніше на суді ексголова Слов’янська стверджувала, що обвинувачення проти неї висунули незаконно, і воно необґрунтоване. Разом із захисниками вона просила зазначити в обвинувальному акті, що її викрали й погрозами примушували підтримувати бойовиків. Ці обставини мали б пом’якшити покарання, але на той момент суд відхилив прохання, бо бракувало доказів цих тверджень.
За клопотанням самої Нелі Штепи в лютому 2016 року — після понад року засідань — справу призначили до судового розгляду спочатку. Тоді за різними причинами двоє суддів вибули з розгляду, а захист ексмера наполягав на тому, щоб склад суду залишався незмінним. До того ж під час першого розгляду жінці не оголосили про право вдатися до суду присяжних, а це можна зробити тільки під час підготовчого засідання. Однак нині адвокати підсудної про ці обставини не згадують.
“Я не пам’ятаю зараз таких подій, але пам’ятаю чітко, що ніколи сторона захисту не клопотала про необхідність розпочати справу спочатку. Ми з першого дня наголошуємо на тому, що її треба завершувати. І Неля Ігорівна завжди займала таку позицію, щоб якнайшвидше здійснити розгляд цієї справи”, — заявив у коментарі Вільному Радіо захисник Нелі Супрун (Штепи) Олександр Тананакін.
У Червонозаводському районному суді Харкова справу розглядали протягом двох років. За цей час там встигли допитати частину свідків, зокрема кількох народних депутатів VIII скликання. Проте на початку 2017 року суддя заявив про самовідвід, пояснивши своє рішення тиском зі сторони прокуратури. Новий склад суду серед колег попередньої колегії зібрати не вдалося.
Після цього судді ще не раз відмовлялися вести справу Штепи або ж їх вимагали відсторонити адвокати. Через це протягом 2017-2022 років справа побувала в половині райсудів Харкова: Комінтернівському, Ленінському, Жовтневому й Орджонікідзевському (нині Слобідський, Холодногірський, Новобаварський та Індустріальний відповідно). Та до вироку дійти так і не змогли. А після початку повномасштабної війни, через зміну підсудності, справу передали в Київський райсуд Полтави. Там розглядати документи розпочали спочатку всьоме.
Від оголошення про підозру в липні 2014 року й аж до вересня 2017 року колишню голову Слов’янська тримали під вартою (в СІЗО). Захисники обвинуваченої неодноразово просили суд застосувати до неї домашній арешт. Проте їм відмовляли, адже ексмера судять за статтями, які не передбачають більш м’якого запобіжного заходу. Крім того, в суді боялися, що обвинувачена вплине на свідків.
У лютому 2017 року захисники Штепи вперше попросили звільнити її з-під варти через погіршення стану здоров’я. Тоді їм відмовили, адже медична довідка підтвердила, що стан підсудної задовільний. Так запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченій продовжували 18 разів. Тільки у вересні 2017 року Ленінський райсуд Харкова погодився змінити його на цілодобовий домашній арешт.
Більш м’який запобіжний захід до Нелі Штепи застосували з кількох причин. У своєму клопотанні адвокат обвинуваченої стверджував, що вона не може вплинути на свідків, оскільки майже всіх їх уже допитали. Також він заявляв, що в Харківській установі відбування покарань №27, де тримали його підзахисну, до неї систематично застосовували фізичне насильство. Цей факт пізніше розслідували.
“Ту справу начебто закрили, тому що ніхто не міг згадати, що сталося. Казали, що вона начебто впала. Люди часто падають, і вона впала. Це часто буває в умовах попереднього ув’язнення”, — розповів Вільному Радіо Олександр Тананакін.
Однак у коментарі нашим журналістам речниця Харківської обласної прокуратури Валерія Чиріна заявила, що після повідомлення захисників в установі все ж перевірили умови, у яких там тримають людей.
“За результатами перевірок порушень у діях службових осіб не встановлено, підтверджених фактів застосування фізичного насильства не виявлено”, — зазначила Чиріна.
Зауважимо, що в 2019 році в Європейському суді з прав людини Неля Штепа скаржилася на те, що її попереднє ув’язнення було невиправданим, а провадження проти неї — необґрунтовано тривалим. Тоді її скаргу задовольнили й зобов’язали Україну виплатити експосадовиці 2600 євро моральної компенсації і 1000 євро відшкодування судових витрат. У 2020 році Неля Штепа знову балотувалася на посаду міського голови Слов’янська від партії “Опозиційний блок — Партія миру та розвитку”.
На початку квітня 2021 року цілодобовий домашній арешт для Нелі Штепи змінили на нічний. Не виходити з дому без дозволу з 22:00 до 05:00 й відвідувати суд за першою вимогою вона мала до 29 травня 2021 року. Коли ж цей строк минув, новий запобіжний захід не призначили. За клопотанням адвокатів і попри заперечення прокурорів у липні 2021 року обвинувачену відпустили під особисте зобов’язання.
Після того як у березні 2022 року провадження щодо колишньої голови Слов’янська передали до Київського районного суду Полтави, майже рік засідання у справі не проводили. Перше, підготовче, призначили на 19 квітня 2023 року, але його скасували через хворобу Нелі Штепи та зайнятість одного з її захисників в іншому засіданні.
Пізніше підготовче засідання неодноразово відкладали, бо колишня голова Слов’янська на них не з’являлась. Адвокати вказували на хворобу, втім за запитом прокурора в листопаді 2023 року суд ухвалив рішення “провести розшукові дії”. Як пояснила Валерія Чиріна, це не розшук у традиційному розумінні.
“Прокурором було ініційовано отримання інформації від Міністерства соціальної політики України з метою з’ясування, чи зареєстрована особа за місцем проживання як внутрішньо переміщена. Також було направлено запит до Державної прикордонної служби України щодо можливого перетину нею державного кордону”, — повідомила речниця.
За місяць суд зобов’язав примусово привести обвинувачену на наступне засідання, надавши дані про дев’ять останніх адрес, де вона проживала. Проте станом на 29 лютого 2024 року справа продовжувала перебувати на стадії підготовчого засідання. На той момент обвинувачена, яка раніше фігурувала в ній як Неля Штепа, вийшла заміж і змінила прізвище на Супрун, а суддя, яка вела її справу, подала у відставку.
Зауважимо, що протягом перебування провадження в Київському райсуді Полтави і прокурор, і адвокати ексмера неодноразово подавали клопотання, щоб справу передали до Орджонікідзевського суду Харкова. Свої прохання вони обґрунтовували тим, що більшість свідків і сама Неля Супрун живуть у Слов’янську, а залучені прокурори — в Харкові, тож їм усім зручніше діставатися саме туди. Однак провадження залишили в Полтаві навіть після зміни судді й призначили там нове підготовче засідання на 4 квітня 2024 року.
Нині засідання у справі продовжують переносити, обґрунтовуючи це поганим станом здоров’я експосадовиці. Зокрема, її захисники надавали суду медичні довідки про її перебування на амбулаторному й стаціонарному лікуванні та навіть подавали клопотання, щоб через це зупинити провадження.
“Ми заявили це клопотання і ми на ньому наполягаємо. Свою позицію в цій частині, на жаль, не змінюємо, тому що дійсно є обставини, які перешкоджають [Нелі Супрун] прибути до Полтави. У режимі відеоконференції справу немає можливості розглядати, адже там суд не працює. А стан здоров’я в неї такий, що, на жаль, не дозволяє не те, що брати участь в судових засіданнях, а й інші речі робити”, — розповів журналістам Вільного Радіо адвокат Олександр Тананакін.
У червні 2025 року суд зобов’язав медиків Краматорської міської лікарні №2, де лікувалася Неля Супрун, провести її огляд і надати висновок про те, чи може вона брати участь у засіданнях, зокрема дистанційно. Проте в медзакладі обмежилися лише інформацією про наявність хвороб.
У відповіді на запит журналістів Вільного Радіо в Харківській обласній прокуратурі уточнили, що пізніше прокурор направив письмове клопотання до Київського райсуду Полтави, щоб обвинуваченій провели комісійну судово-медичну експертизу, однак розглянути його одразу не вдалося через неявку на засідання захисників Супрун.
Заслухали клопотання прокурора на засіданні, яке відбулося 21 жовтня 2025 року. Це прохання задовольнили, і тепер вже Харківське обласне бюро судово-медичних експертиз має визначити, чи може Неля Супрун брати участь у судових засіданнях безпосередньо або ж дистанційно. Проте, навіть якщо комісія вирішить, що фігурантка не може бути присутньою на слуханнях, провадження щодо неї призупинять, але не закриють.
“Якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби”, — пояснила речниця Харківської обласної прокуратури Валерія Чиріна.
Наступне засідання у справі призначили на 27 листопада.
Раніше ми розповідали, що НАБУ та САП скерували до суду ще одну справу проти ексочільника Донецької ОВА Павла Кириленка та його дружини. Чоловіка звинувачують у недекларуванні майна, а його дружину – у пособництві в незаконному збагаченні.