Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Згадаймо військового Валерія Сереброва з позивним Бур’ян. Чоловік народився на Донеччині й провів понад два роки, захищаючи схід від російських окупантів.
Про Валерія Сереброва розповіли в Новодонецькій селищній ВА та Львівській міській раді.
Вільне Радіо публікує історії загиблих під час російсько-української війни, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, ви можете заповнити анкету для рідних та знайомих загиблих або написати нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.
Валерій Серебров народився 29 вересня 1995 року в Новодонецькому. У громаді згадують, що хлопець зростав люблячим, чуйним і порядним. Він закінчив місцеву школу №16, а потім вчився на оператора компʼютерного набору в Олександрівському професійному аграрному ліцеї.
Здобувши освіту, Валерій одружився й поїхав працювати в Польщу.
“У вільний час активно займався спортом, ще з юного віку захоплювався історією України. Обожнював Карпати”, — написали про чоловіка у Львівській міській раді.
Та з початком повномасштабного вторгнення Валерій повернувся до України. Попри відсутність досвіду, 26 лютого 2022 року він пішов до львівського ТЦК й мобілізувався до Національної гвардії України.
Валерій понад два роки боронив країну на сході в лавах 2 окремої Галицької бригади НГУ. Був командиром одного з відділень стрілецького взводу. Але 23 травня 2024 року захисник загинув у селі Сокіл Очеретинської громади. Йому було 28 років.
Поховали Валерія на Полі Почесних поховань №86-А на Личаківському цвинтарі у Львові. Посмертно його нагородили орденом “За мужність” ІІІ ступеня.
У захисника залишилися дружина й маленька донька.
Вічна памʼять.