Щодня о 9 ранку ми вшановуємо пам’ять усіх, чиє життя забрала загарбницька війна Росії проти України. 25-річний командир танка В’ячеслав Соломко боронив Україну під час ООС, знову став у стрій під час повномасштабного вторгнення, і поліг у боях 7 жовтня 2022-го.
Про загиблого бійця журналістам Вільному радіо розповіла його посестра, військова Анастасія Прохорчук.
В’ячеслав Соломко народився 10 лютого 1997 року у Кривому Розі. Закінчив місцеву школу та будівельний коледж. Працював на комунальному підприємстві.
Подруга В’ячеслава пригадує, що чоловік був амбітним та мав гарне почуття гумору.
“Він був у колективі таким “вогником”. Це людина, на яку всі могли покластися. Якщо приходив хтось новенький чи хтось, у кого немає досвіду, то Слава завжди був, як паличка-виручалочка. Він завжди всім допомагав”, — говорить Анастасія Прохорчук.
У 2018 році чоловік пішов на службу за контрактом і приєднався до 17 окремої танкової бригади. За кілька років В’ячеслав виїхав за кордон, бо знайшов там роботу.
“На початку повномасштабного вторгнення він був закордоном, у нього був [робочий] контракт. Він повернувся в Україну, для того, щоб її боронити. У нього тут були батьки, і загалом, він був один із найбільш підготовлених командирів танка: він знав машину, вмів воювати, вмів підлаштовувати під себе людей”, — каже Анастасія.
Боєць тримав оборону на Донеччині та Луганщині.
“Спочатку це був Лисичанськ, Рубіжне, Кремінна, Лиман. Потім він був на Авдіївському напрямку, у самій Авдіївці. Далі — у населеному пункті Багатир. Отримав поранення біля Єлизаветівки — осколок у щоку, відмовився від госпіталізації. Багато є історій із ним, які запам’яталися. Напевне, крайня, це коли я бігла посадкою і кричала: “Слава!” А він виходив і казав: “Боже, яке ти дурне. Тут по нас стріляють, а ти сюди прибігла”, — розповідає посестра полеглого.
Згодом В’ячеслава “перекинули” на Херсонщину, де 7 жовтня 2022-го він прийняв свій останній бій.
“Він загинув під час штурму, наступу на Херсонщині, біля села Нова Кам’янка. Їх, напевне, затягнули у “вогневий мішок” і розстріляли. Це не достовірний факт. Що там відбувалося — не можемо знати. Загинув цілий екіпаж танку, ніхто не вижив. Він був командиром. Поховали після того, як відійшли росіяни, і ми змогли зайти на територію. В’ячеслава поховали 13 листопада у Кривому Розі, тобто більше, ніж через місяць після загибелі”, — каже Анастасія.
В’ячеславу Соломку було 25 років. У нього залишилися дружина, рідні та друзі.
Світла пам’ять.