Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Щодня українці вшановують хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — житель Сумщини Дмитро Вишньов. Чоловік з початку повномасштабного вторгнення допомагав землякам та під час окупації розповідав українським військовим про розташування росіян.
Про Дмитра Вишньова Вільному Радіо розповіла його сестра Тетяна. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його життя, ви можете заповнити анкету для рідних та знайомих загиблих або написати нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих.
Дмитро Вишньов народився 24 березня 1981 року у селі Бранцівці Краснопільського району Сумської області. Під час повномасштабного вторгнення жив у селі Боромля.
“Дмитро був веселим, товариським, готовим завжди прийти на допомогу. Був найкращим татом для своєї доньки, люблячим сином для батьків та чудовим братом”, — розповідає сестра Тетяна.
У перші дні відкритої війни Дмитро кинувся на допомогу землякам — евакуював людей з прикордонного села Грабовського.
“Він тоді говорив: “Я бачив пекло. Раніше таке побачити можна було лише в кіно”. Коли місто Тростянець та село Боромля були окуповані, магазини та аптеки розграбовані, уже були перші вбиті росіянами місцеві, Дмитро, ризикуючи своїм життям, возив до Тростянця та прилеглих сіл молоко з місцевого сільгосппідприємства та інші продукти, їздив до Сум по ліки та засоби гігієни для пенсіонерів та дітей”, — розповідає Тетяна.
Завдяки своїм поїздкам Дмитро знав, де розташовані російські блокпости та в яких напрямках рухається техніка. Дані про це він передавав військовим ЗСУ.
10 березня 2022 року під час одного рейсів військові РФ затримали Дмитра на блокпосту у Тростянці.
“За свідченням очевидців, його зупинили, витягли з машини, зв’язали руки за спиною, очі зав’язали та кинули на землю. Через деякий час його повезли у невідомому напрямку. Коли рідні намагалися додзвонитися Дмитру, то на один такий дзвінок відповів російський офіцер і сказав, що живим Дмитра не побачимо, якщо він не розповість всієї правди”, — згадує сестра.
Потім, до деокупації Тростянця рідні не мали жодної інформації про Дмитра. 26 березня 2022 року військові ЗСУ знайшли понівечене тіло чоловіка в оглядовій ямі гаража Тростянецької адміністрації, де під час окупації розміщувався штаб загарбників.
“Руки були зв’язані за спиною, лице понівечене, очі виколоті, зуби вибиті. Тіло було важко впізнати. 27 березня брат впізнав тіло закатованого Дмитра.
Потрібно мати велику мужність, щоб в повній окупації, ризикуючи своїм життям, виконувати розвідувальні дії та передавати інформацію нашим військовим”, — розповідає Тетяна.
27 реактивна артилерійська бригада імені кошового отамана Петра Калнишевського на кладовищі біля пам’ятника Дмитру встановила прапор своєї бригади.
У 2025 році рідні створили петицію про надання Дмитру звання Героя України. Вона набрала необхідну кількість голосів, втім досі перебуває на розгляді.
“Дмитро з перших днів [відкритої] війни говорив мамі: “Якщо зі мною щось станеться, знай — я в тебе Герой”, — каже Тетяна.
Крім сестри у Дмитра Вишньова залишилась донька й батьки.
Світла пам’ять загиблому.