Підтримати
околиці Бахмута
Ілюстративне фото: Instagram/ libkos

Командир тактичної групи “Адам”, Герой України, полковник Євген Межевікін командує південним відтинком фронту під Бахмутом вже багато місяців. Він розповів, що відбувається зараз на околицях Бахмута, як розвивається наступ ЗСУ, наскільки великі втрати росіян та якою ціною дається просування на Бахмутському напрямку. 

 

Кожний напрямок важливий, навіть якщо це маленький населений пункт, невеличка висота або бар’єрний рубіж, каже бойовий командир з-під Бахмута Євген Межевікін в інтерв’ю “1+1”.

“Кліщіївка — це не найвищі висоти, але вони дають можливість блокувати противника, вихід з напрямку Бахмута. Якщо просуватись південніше, там є ще більш стратегічні висоти, які дають можливість спостереження за противником і ураження, візуальне навіть, аж до Вугледарської ТЕС (Вуглегірської ТЕС у Світлодарську,  —  ред.)  —  там ми все бачимо”, — розповідає журналістам командир підрозділу “Адам” Євген Межевікін.

командир тактичної групи Адам Євген Межевікін
Командир тактичної групи “Адам” Євген Межевікін, скріншот відео каналу “1+1”


Він воює на Бахмутському напрямку вже багато місяців, фактично від початку боїв за Бахмут. Захисник каже, що українські військові не будуть штурмувати населені пункти на своєму шляху просування.

“Будь-який населений пункт потрібно не штурмувати, як це робили “москалята” (російські військові, — ред.), а обходити, блокувати і знищувати ворога поступово спеціально навченим особовим складом у взаємодії зі Збройними силами”,  —  каже Межевікін. 

Підрозділ Євгена почав просуватися на цьому напрямку понад місяць тому. Військовий та його підлеглі відчувають свою потужність та здатність виконувати задачі і в наступі, і в обороні, каже він. Але під Бахмутом сильно заважають мінні поля. 

“Коли “вагнера” (бійці приватної російської армії “Вагнер” олігарха Євгена Пригожина, — ред.) наступали вперед, вони одразу ставили за собою мінні поля. І плюс, очікуючи нашого наступу, затягували протитанкові рви, “їжаки” — усе, що можливо ставили — на Клинівському напрямку, на дорозі на Опитне (околиці Бахмутської громади,  —  ред.)”,  —  каже командир “Адаму”. 

За його даними, кожний російський підрозділ для мінування околиць Бахмута отримує по кількасот мін щоденно.

“Ми знаємо, скільки вони (російські військові,  —  ред.) замовляють засобів мінування на підрозділ на добу, це дуже велика кількість. По 300-400 мін на батальйон, а таких батальйонів дуже багато. Вони повністю “зашивають”, заміновують ділянки, щоб унеможливити просування наших підрозділів”, — каже Євген Межевікін.  

Він додає, що саперів у ЗСУ достатньо, але потрібні засоби дистанційного розмінування. 

Окупанти підтягують під Бахмут підкріплення з інших напрямків. 

“Вони перекидають підрозділи не тільки з півдня, а також з Лиманського напрямку. Це свідчить про те, що росіяни понесли колосальні втрати. І вони не можуть втримувати напрямки, на яких знаходилися наші підрозділи — усюди, де йде покращення тактичного положення, де підрозділи проходять вперед”,  —  стверджує командир.

Про російських військових він каже, що ті не справляються та не мотивовані.

“У них низький морально-психологічний стан. Вони бачать, скільки вони втрачають, в першу чергу це рядовий та молодший командний склад. І їм вже “лапшу на вуха” не повісиш. “Спецоперація, українців знищимо за 3 дні” — вони все відчувають на собі. Вони готові поїхати додому в пакетах або своїм ходом, якщо у них розуму вистачить”,  —  каже військовий. 

Під Бахмутом бійці ЗСУ за місяць взяли у полон понад пів сотні росіян  

“Полонених взято за цей місяць понад 50-ти чоловік. Перші полонені у нас були “ЛНРівські” бійці з 4-ї мотострілкової бригади, потім пішли з 72-ї, 57-ї бригади, “Шторм Z”, десантники, піхота, які сюди прибували на підсилення. “Букет” полонених з різних військових частин, яких кидають просто щоб вони втримували наші підрозділи”,  —  розповідає в інтерв’ю чоловік.

Військовий каже, що йому та його товаришам по зброї вдається щодня знищувати до десяти одиниць важкого озброєння росіян. 

“У них зменшується кількість засобів вогневого ураження. Завдяки застосуванню високоточної зброї, боєприпасів, ствольної артилерії, “Хаймарсів” щоденно йде знищення систем залпового вогню  —  БМ-21 у них горять, детонують дуже красочно. Кожен день знищуються до десяти одиниць. Зменшується у них не кількість боєприпасів, а кількість вогневих засобів”,  — зазначає військовий. 

Але, щоб Росія програла та відступила, українці мають знищити близько мільйона російських військових, вважає командир підрозділу “Адам”.

“На жаль, моя думка (та й я думаю, думка багатьох) — поки у нас відмітка знищеного ворога не дійде до одного мільйона, він не зрозуміє, що йому тут робити нема чого”,  —  каже Євген Межевікін. 

Він вважає, що це обов’язково станеться, але деталей поки не розкриває. А поки українські захисники методично знищують російських військових під Бахмутом. 

“Зараз знищена 4, 57, 72 бригади [росіян]. Десантники 35-ї бригади сюди зайшли, їх теж вже нема, вони знищені, втратили боєздатність. Зайшли резерви — 83-тя десантники, “Шторм”, “Шторм Z”, танкові полки, мотострілецькі підрозділи — вони так само втрачають тут боєздатність”, — перелічує військовий окупаційні підрозділи, які полягли під Бахмутом.


Командир “Адаму” вважає, що “вагнерівці” втратили боєздатність на цьому напрямку. 

“Вагнер” вже був “на іздохє”, коли закінчував свої дії на Бахмутському напрямку. Він поніс колосальні втрати. Це тисячі-тисячі особового складу вбитими, і втричі-вчетверо більше пораненими. Вони втратили свою боєздатність, і на “іздихє”, вже з підтримкою збройних сил РФ завершували задачу”,  —  каже командир. 

Зброї та боєприпасів на Бахмутському напрямку вистачає

Євген Межевікін каже, що під Бахмутом у військових є чим вибивати росіян. Це і західна зброя, і вітчизняна, і ще радянська.

“[Вдається нищити окупантів] завдяки засобам ураження НАТОвського зразка (достатня кількість боєприпасів і вони різноманітні), радянського зразка, те, що в нас є (теж немаловажна підтримка). <…> Усі ці засоби плюс “Хаймарси”  —  засоби ураження, які точно б’ють по колонах противника, скупченню  —  вся ця допомога плюс ініціатива і бажання підрозділів за допомогою нашого суспільства, донатів  —  все це дало змогу виявляти й знищувати ворога, який наступає, та рухатись вперед”,  —  каже Межевікін.

Він відзначає потужну допомогу аеророзвідки під Бахмутом. 

“Навчилися використовувати ці MAVICи (дрони,  —  ред.) на знищення ворога, опанували FPV-дрони, які можуть бомбити за програмою, під керуванням, дрони-камікадзе проти піхоти, техніки — легкоброньованої і танків. Хлопці навчились переробляти боєприпаси”, — розповідає бойовий командир.

За його словами, українські військові, зокрема під Бахмутом, вигадують багато нових технічних засобів і приладів, аби нищити окупантів.  

“Це бажання людей знищити окупанта, який зайшов на нашу землю і вбиває наших людей і знищує нашу інфраструктуру. Бажання знищити цю гидоту змушує вигадувати людей таке, за що б за кордоном дорого платили за їхні винаходи”,  —  зазначає військовий. 

Російська армія  —  відстала, але в них ще вистачає “м’яса та заліза”

Євген Межевікін не недооцінює росіян: каже, що вони вміють воювати. 

“У нього (ворога, тобто росіян,  —  ред.) достатньо броньованої техніки, яку хоч і знищуємо багато, але вона поповнюється. Вона вже не така сучасна, але в них ще достатньо “заліза”, в яке він може посадити своє “м’ясо” і відправити на переплавку”,  —  каже чоловік.

Загалом він характеризує тих, проти кого воює на Бахмутському напрямку, не як “другу армію світу”, а як відсталу, яка нагадує армію царської Росії.  

Боєць зазначає, що найкраща військова техніка  —  все ж західна. 

“Я у ЗСУ з 1999 року. Нам вбивали в голову, що радянська техніка  —  найкраща в світі. Що вона практична, проста, не ламається і максимально ефективна. Я подивився на техніку, яку ми зараз використовуємо — це “небо і земля”. Зручність, мобільність, якість, сучасність оптики, засобів зв’язку  —  це набагато краще і на голову вище тих радянських зразків, які у нас були. І цієї техніки у нас все більше й більше. Тобто демілітаризація від’ємна вийшла у москалів”,  —  сміється чоловік.

“Військові експерти краще нехай мовчать”

Межевікін каже, що військові експерти своїми коментарями у медіа завдають військовим шкоди. Він пояснює, як ці коментатори зривають плани українських військових. 

“[ЗСУ] намагались на якомусь напрямку обережно створити накопичення військ і провести наступальні дії, і про це ніхто не знав. Але якийсь “експерт” вирішив, знаючи бійців, командирів, дізнавшись від них, що на цьому напрямку щось буде — і він вирішив це розказати, висвітлити. Відповідно, ворог зверне на це увагу та “доверне” свої засоби розвідки, щоб перевірити, чи дійсно це так чи ні. Він подивився — дійсно є накопичення. І ця людина (експерт, — ред.) зробила шкоду для Збройних сил України”,  —  пояснює Євген Межевікін. 

А іноді висловлювання експертів у медіа грають на руку ЗСУ.

“Якщо нема того накопичення, і ми не плануємо “звільнити Соледар чи Горлівку завтра”, то [експерт] зробить добре діло. Бо частину сил та засобів [російської армії] відволіче на дорозвідку цього району чи цих наших дій. Як вийде. Вони роблять і добру, і погану справу. Краще нехай мовчать”,  — каже захисник. 

Він додає: українцям не варто слухати всіх цих експертів. 

“Дуже багатьом експертам, коли їх показують по ТБ, треба домальовувати червоні носи, розмальовувати обличчя і знизу підписувати “розвлекуха для безтолкових”. <> Їх взагалі треба гнати в шию і заборонити показувати це в новинах, інтернеті, блокувати. Тому що вони більше шкоди наносять своїм зачасту піаром”,  —  резюмує військовий.

Українські захисники поступово зайняли найважливіші позиції й на північному фланзі Бахмута. Військові кажуть, що звільнили деякі логістичні шляхи, зайняли стратегічні висоти та прострілюють ланцюжки забезпечення загарбників. Але не всюди контрнаступ на флангах Бахмута йде успішно. Аналіз останніх подій на протилежному боці Бахмутського напрямку читайте в матеріалі “ЗСУ звільнили ключові позиції на північному фланзі Бахмута: яка ситуація навколо міста”.


Завантажити ще...