Секретар міської ради координує роботу депутатів, допомагає їм в спілкування з виборцями, а також є другим керівником громади після міського голови. Про перші півроку для ради нового скликання ми поговорили з секретарем Бахмутської міської ради Анастасією Касперською.
У 2020 році в Бахмуті вперше за 10 років провели місцеві вибори. Обирали голову громади та 38 депутатів. Серед депутатів 15 членів партії “Порядок”, 11 — з партії “Опозиційна платформа — За життя”, 9 — з партії “Слуга народу” та 3 — з “Опозиційного блоку”.
— Ви організовуєте роботу депутатів. Розкажіть про нинішній склад ради зі своєї позиції: наскільки всі єдині або поділені?
— Про роботу міської ради, в першу чергу, хочу сказати, що у порівнянні з минулим скликанням в нас достатньо велика кількість партій та інтересів, які представлені в міській раді. Однак, при різних політичних поглядах, всі налаштовані максимально докласти зусиль до вирішення проблемних питань громади, які існують певну кількість часу та не вирішуються через відсутність фінансування. А також на створення нових проєктів, які могли б наше місто та нашу громаду презентувати, як привабливу для бізнесу. Основна зацікавленість — це інвестиції. На цьому погляди сходяться.
— Вже минуло кілька засідань міської ради, а в корпусі вже є депутати, які ледь не з перших сесій прогулюють їх. Розкажіть, хто саме прогулює, та з яких округів?
— Скажу так, що зараз складно казати про складову прогулювання сесії. Тому що є COVID-19. Буває, що якщо депутат не сам хворів, то він міг контактувати з хворим. І тут складно сказати: цілеспрямовано прогулювали чи це були вимушені обставини.
Поки було тільки 9 сесій, і серед прогульників з першої сесії в нас тільки один депутат. Але я поки не хочу говорити його прізвище. Можливо це технічна проблема, неможливість приїхати. Адже цей депутат проживає не на території нашої громади. Якби це було кілька депутатів, то я б і назвала прізвища. А називати одне прізвище не вважаю коректним, тому що і контакту в мене ніякого немає, і не можу пояснити, чому він відсутній.
Ще один обранець пропустив 5 сесій та ще 4 — пропустили 3 сесії.
Всі інші депутати в рівній кількості відвідують сесію. Ми однозначно завчасно повідомляємо і про засідання постійних комісій, і про засідання сесій, анонсуємо це на сайті. Зідзвонюємося з депутатами, дізнаємось, наприклад, хто з якої причини не може бути присутній. Є депутати, які можуть бути присутні на постійних комісіях, але під час сесії вони, наприклад, у відрядженні.
Пройшов маленький проміжок часу, щоб проаналізувати це. І сказати, що хтось цілеспрямовано прогулює я поки не можу.
— А депутати зобов’язані звітувати, чому вони не приїхали на сесію?
— Ми самі виходимо на зв’язок з депутатами та підтверджуємо присутність або уточнюємо причину відсутності. Є депутати, які самі чітко пояснюють де вони знаходяться. Але вимагати від них підтверджуючої документації, законодавчо, я не маю права.
Законодавчо обов’язок депутата бути присутнім та працювати на постійних комісіях і в рамках сесії. Це обов’язок, за невиконання якого потім, за волевиявленням його виборців, депутата можна буде відкликати.
— А наскільки впливає те, що не всі приходять на сесії?
— Неявка депутатів може вплинути на кворум, це важливо для ухвалення рішень. Неявка депутатів на комісії може приводити до того, що вони ставлять питання під час сесій. Вони це мають право робити й нерідко так роблять. Але сесії це доволі таки регламентований процес з обмеженим проміжком часу.
Для населення, звісно, це можливо було б цікаво, подивитись як це виходить, ставляться питання і на них відповідають. А в плані організації проведення сесії — це не зовсім зручно. Для того постійні комісії й проводяться, щоб уточнити всі моменти, які викликають сумніви, пропрацювати їх, прийти до єдиної думки. Щоб на сесії все було чітко і злагоджено.
— Є люди, які слідкують за сесіями, і от така дилема виходить, що є комісія, на яких все детально, по кілька годин можуть питання ставити, але вона не транслюється ніде. А коли проходить сесія, вона транслюється, а люди чують стандартну фразу “ми розглядали це на постійних комісіях, питань немає”. Що в таких ситуаціях людям робити?
— Я теж про це думала. Але перший фактор, на що хочу звернути увагу, що важлива активність виборців. Тобто до депутата варто приходити не лише з проблемами. Треба спілкуватись з депутатами та питати “а яка робота проводиться в раді? а які інтереси, ідеї нашого округу ви представили?”. Хотілося б, щоб активність населення проявлялась не лише в передвиборчій компанії, коли люди просять щось їм зробити, а щоб і в процесі роботи депутати жителі також були активні.
Поки в нас немає технічної можливості висвітлювати роботу кожної постійної комісії, оскільки вони розподіляються по кабінетах, то, мабуть, оптимальний варіант, я про це вже думала, ми будемо проводити загальні збори у великій залі в онлайн. Там буде виступати доповідач, який викладе суть питання, щоб було зрозуміло для населення, про що взагалі йдеться, і якісь питання депутатів будуть висвітлені. Поки це єдина технічна можливість, але при цьому ми все одно максимально намагаємось потрапити в гранти, які дали б нам технічну можливість забезпечити публічність і засідань постійних комісій, і засідань виконкому, тобто придбати відеокамери.
— В міській раді є люди зі старого скликання, а є зовсім новачки, взагалі без політичного досвіду. Наскільки важко їм було вливатись в роботу?
— Депутат — це не меценат, і не та людина, яка вирішить будь-яке питання за власний кошт. Але все ж таки депутат — це зв’язуюча ланка між органами влади та виборцями. І перша складність — це спілкування депутатів. Тобто під час передвиборчої кампанії депутат приходить, в тому числі і я приходила і розповідала ідеї про те, які є шляхи вирішення того чи іншого питання. Коли я вже увійшла до депутатського корпусу, то тут не залежить все від однієї людини. І тепер потрібно настільки цю ідею доносити, щоб всі 38 депутатів були “за”.
Другий момент, стосується процедури. Потрібно кілька разів ознайомитись з регламентом, і процедурно ти розумієш, в чому твоя місія, як депутата. Мабуть, ще психологічний момент присутній. Тобі довірилися виборці, ти представляєш інтереси громади, і поставити не зовсім коректне питання це певний шаблон. Питання потрібно ставити, але їх потрібно ставити правильно і розуміти для чого ти це робиш. А не щоб це було для галочки, що так, я ставлю незручні питання, а у висновку має бути якийсь результат. Це я розцінюю сама, як депутат, яким я ніколи не була. Це ті проблеми, з якими стикалася я.
— Чи помічали ви конфлікти між деякими партіями в раді на сесіях чи комісіях?
— Я не думаю, що це конфлікти. Думаю це все ж таки політичний напрям партії, яка позиціонує себе і на всеукраїнському, і на регіональному рівнях.
Ми все одно розуміємо, що депутати, коли йшли в раду, обирали партію по певним ідеям та переконанням. І відповідно відстоювати ідеї своєї партії — це також правильно. Тому стільки існує партій, що не збігаються ідеї. Але якогось злісного конфлікту між партіями в нас немає.
— Кого ви бачите в опозиції до міського голови? Що в цьому корисного, та що заважає?
— Мені подобається наш міський голова тим, що він абсолютно відкритий до критики. При цьому відкритий до критики не злісно, а в тому плані, що з критики народжуються нові проєкти, нові ідеї і нові амбіції з реалізації чогось. Тому сказати, що жорсткого опонента в плані особи, я не бачу.
— Якщо аналізувати сесії міської ради, то часто можна побачити, що рішення ухвалюють одноголосно. Чи не вбачаєте ви в цьому ризиків?
— Я бачу ризики тільки в тому, що, мабуть, через недостатнє висвітлення процесу, який триває до прийняття рішень (про що ми говорили, про комісії), то може скластись хибна думка, що це якийсь запланований процес. Коли міська рада працює систематично, злагоджено і рішення ухвалюють, то це все ж результат кожного депутата в команді. Це комунікації та домовленості про те, яке питання зараз важливіше і серйозніше.
— Чи всі депутати вже організували приймальні? Наскільки регулярно вони спілкуються зі своїми виборцями?
— Щодо організації прийомів, абсолютно всі депутати подали адреси приймалень, подали мобільні телефоні, які просило населення. В мене було в планах зробити об’їзд і перевірити ведеться прийом чи ні. Але тут також складно пред’являти депутату, адже більшість питань зараз вирішується за мобільним телефоном, Telegram-каналам.
— А чи жалілися вам колись на депутатів?
— В інтернеті я бачила кілька скарг, що люди не знають свого депутата. При цьому сама поставила питання: “А ви намагались взагалі дізнатись? Чи телефонували ви в міську раду, в орг-відділ?”.
— А те, що люди не знають хто їх депутат, це проблема більше кого, самих людей чи депутатів?
— Я думаю тут 50 на 50. По-перше, низька активність населення. І не варто забувати, що депутати також працюють. І якщо бабуся сидить на лавочці я каже, що “я не знаю свого депутата”, то вона там сидить з 8 до 17, а депутат в цей час працює. Приїхати організувати зустріч ввечері — це можливо, як варіант, але не щодня. І знову ж, зустрічі депутатів як проходять: він може і хоче прийти, прийде проінформує, що робиться в міськраді. А чи пересічному громадянину цікаво, як виконана якась програма? Йому цікаво, щоб в нього стояла на подвір’ї лавка, щоб була наповнена пісочниця, щоб прибудинкова територія була в асфальті. Це нормальні потреби населення, що ближче до тіла, те й важливе.
— Ми коли аналізували декларації депутатів Бахмутської міськради, в декого ми помітили в наявності багато земель. А от зарплати низькі. Чи відомо вам про такі приклади?
— По сплаті податків це все ж таки інформація в податкової служби. Тобто таку інформацію міська рада може запросити в податкової, але розповсюджувати її ми не маємо право, адже це має відношення до персональних даних. Хочу зазначити, що Олексій Олександрович (міський голова — ред.) проводив апаратну нараду, і в тому рахунку депутатам наголошував, що перш за все депутат — це обличчя громади, і потрібно починати з себе. І бесіда така проводилась, щоб всі були оформлені, виплачували всі податки тощо.
— Щодо депутатів як обличчя громади, міський голова не під запис на одній із сесій озвучував борги депутатів міської ради за комунальні послуги. Чим закінчилася ця історія та чи слідкує міськрада за оплатою далі?
— Періодично таку інформацію збираємо. Немає такої системи, що, наприклад, раз у квартал ми збираємо таку інформацію. Але однозначно по співробітникам міської ради така інформація аналізується постійно, а по депутатському корпусу кілька разів було, що ця інформація збиралась і індивідуально кожному депутату повідомлялось. І хочу сказати, що це більш превентивний захід.
Оскільки депутати напередодні знали, що така інформація збирається, і це було важелем для того, щоб сплатити ті борги, які в них були.
Сказати, що там глобальні борги за комунальні послуги, є в декого, але буває, що це власник один, а депутат або прописаний та не проживає, або проживає та це не є його власністю і це не його борг. Бувають й такі моменти.
— Поговоримо про громаду. Розкажіть, які на вашу думку найбільші досягнення бахмутської громади у цьому році?
— Якщо брати в рамках тих же інвестицій, то я вважаю, що достатньо велике досягнення — це ті великі міжнародні організації, які заходять на територію громади, і роблять якийсь свій донорський внесок в розвиток тих чи інших об’єктів. Серед основних, з ким ми працюємо, це USAID, ПРООН, МОМ, Міжнародний червоний хрест, ЮНІСЕФ.
Друге, це рейтинг нашої громади в системі Transpareте Сities, в який ми входимо в десятку. І це достатньо гарний результат. Звісно є амбіції на підвищення своєї позиції в цьому рейтингу, ми над цим працюємо. Але, з усім тим, це показує, що і робота міської ради та в цілому обстановка по громаді достатньо гідна.
Потім, не менш важливим досягненням нашої громади вважаю участь в усіх можливих проєктах з енергозбереження. Це і угода мерів, в якій ми є стороною, і ми ухвалили план дій сталого енергетичного розвитку, це і заміна ламп на енергозберігаючі.
І ті об’єкти, які будуються на території громади та які є привабливою ланкою для туристів, я вважаю це теж досягнення громади. І головне, що це не кінець.
— А назвіть 5 проблем громади про які вам відомо?
— Основна проблема для людей, особливо зараз, в дощову погоду — це дороги. І дороги мабуть приватного сектору.
Друга проблема — це низький рівень заробітних плат і обмежена кількість робочих місць. Немає роботи, а є охочі працювати. Як показує центр зайнятості, у нас усього до 30 вакансій і на кожну вакансію по 5 претендентів.
По окремих ділянках громади — це проблеми з водоводами, водопостачанням. Населення дуже часто обурюється перебоями води, поставками води. Деякі населені пункти взагалі були без води. І зараз, завдяки міжнародним інвесторам, ми змогли реалізовувати проєкти з розробки свердловин.
Ну і більш життєві — це покрівля, під’їзди, це вікна. Це ось такі питання, які одразу прийшли в голову.
— Зараз одні з найболючіших питань громадян — це школи. Діти шкіл №11 та №12 з 2018 року навчаються в інших закладах, адже в рідних стінах триває ремонт. Через проблеми там змінювався підрядник, і ось новий каже, що має встигнути по строках до жовтня. Чи дійсно вони зможуть встигнути?
— Основне питання по цих школах — це фінансування. І наскільки мені відомо, цьогоріч закінчується фінансування з залучених коштів. Тому, скажімо так, вибору в нас особливо немає. З приводу того, що в нас затягнувся ремонт, колись я коментувала в соцмережах, і, мабуть, це не виправдання, але ні в кого в домі ніколи ремонт так швидко не проходив, як хотілося б. Були певні нюанси з підрядником. Але важливо ще й те, що будь-яке коригування вимагає обов’язкового узгодження. І це також час, цю вимогу неможливо порушити.
Тому стосовно строків сподіваюсь, що це дійсно виправдана обіцянка, що цього року закінчиться ремонт. Але тут, мабуть, головне не строк, а якість. Завершити — це друга проблема. Головне, щоб це було якісно і потім через рік-два не довелось до цього повертатись.
— А щодо інших шкіл №18, де триває ремонт, і №24, де його мають почати. Що місцева влада буде робити, щоб не допустити досвіду ремонту зі школами №11 та №12?
— В будь-якому випадку, як юрист скажу, будь-який договір передбачає гарантійне виправлення недоліків, які можуть виявитись після. В будь-якому випадку це технагляд і авторський нагляд. Додатково є можливість залучити незалежних експертів в тому рахунку і з технагляду. Тому перевіряємо в тому числі самі себе, щоб не допустити таких моментів.
— Наскільки зараз добре с дорогами в громаді? Якщо виїхати десь в житлові масиви, то дороги там майже немає. Така ж ситуація з селами та селищами. Чи є якийсь проєкт щодо ремонту доріг в житлових секторах?
— Наскільки мені відомо капітальних ремонтів доріг по місту не проводиться. Проводиться робота з підготовки об’єктів для грейдеровки та підсипки. Якщо до цих злив в нас було близько 40 доріг, які ми планували зробити, то тепер звісно будемо дивитись в рамках того, що у нас зараз порозмивало, десь більш гостро стоїть питання, і можливо ця кількість збільшиться.
— Негода дуже сильно вплинула?
— Дуже сильно вплинуло. Значно підвищився рівень води і в водоймах, і в руслі річки нашої, і є ризик підтоплення окремих територій, тому значно вплинуло.
Але таке явище торкнулось зараз багатьох міст в інших регіонах. Тому це проблема регіонального значення, ті опади, які за прогнозами будуть далі продовжуватись.
— Чи готові в міськраді до евакуації людей?
— Наскільки мені відомо, була комісія, і була розроблена інструкція з евакуації тих ризикових зон, де може бути підтоплення. Робота ведеться, питання на контролі комісії. В плані залучення допомоги від підприємств, то в разі необхідно будемо залучати всіх.
— А як щодо освітлення? Чи є якісь глобальні проєкти щодо освітлення старостинських округів?
— По округах не готова сказати. Найбільш актуальний проєкт — це перехід з лампи розжарювання на LED-лампи та “економки”.
— А чи буде освітлення вночі?
— Мабуть, поки ні. Тому що місто платить за світло. І середня вартість за світло в місяць від 200 до 300 тисяч. На додачу ми з вами як місцеві жителі громади бачимо наскільки стрімко ростуть тарифи. Тому поки не розглядається це питання.
— Торік в Опитне запустили тролейбусний маршрут, якого чекали 40 років. Чи планують пускати транспорт й в інші селища та села громади?
— В нас зараз триває конкурс по визначенню перевізника у Зайцевському старостинському окрузі, плануються роботи з проведення конкурсу про прокладення маршруту в Кліщіївку. І в Опитне саме маршрутка. По Прозорому офісу зараз проробляється маршрут. Це маршрутка, буде йти по маршруту №11 на “дитячу лікарню”, але буде заходити на вулицю Перемоги.
На жаль, це довготривала процедура в питанні узгоджень і вимог, що потрібно, щоб запустити маршрут. Тобто ми не можемо оголосити конкурс, поки не будуть виконані певні вимоги. Це стосується і дорожнього покриття, і розміщення зупиночних пунктів тощо. Дуже багато нюансів.
Все залежатиме ще від конкурсу, наскільки потенційні перевізники прорахують свою прибутковість в цій справі та чи готові будуть зайти. Тому що в нас бували випадки, коли на певні маршрути не заходили потенційні перевізники, тому що це було економічно невигідно
— На одній із минулих сесій міської ради депутати говорили про те, щоб подати в НБУ заяву про випуск монети до ювілею Бахмута. Чи відомо вам, на якій стадії зараз ця ініціатива?
— За ініціативою депутата Радковського (депутат міської ради — ред.) написала лист, вела листування з Національним банком України, і з нашим Банкнотно-монетним двором. На жаль, щодо виготовлення монети, як грошового еквівалента, як розрахункової одиниці, була надана відповідь, що такі речі плануються за рік до. Тобто ми хотіли, щоб цю монету зробили до 450-річчя, але цю заявку треба було подавати торік.
В плані виготовлення розрахункової одиниці питання відпало. В плані виготовлення монето-подібної медалі ми працюємо зараз з Банкнотно-монетним двором, розробляємо ескіз і плануємо замовляти цю медаль. Це буде обмежений тираж. Мінімальний тираж буде 50 екземплярів, максимальний — скільки забажаємо. Але наголошую, що це не розрахункова монета, це просто поставити на поличку і згадувати, що Бахмуту було 450 років.
— Чи будуть її продавати?
— Однозначно вони будуть не для продажу. Монета буде для форматів презентів, подарунків, і в форматі прийомів міського голови, у форматі презентаційних матеріалів для міжнародних інвесторів. І, я думаю, якусь частину, в залежності від того, на якому тиражі ми зупинимося, в населення також буде до монети доступ. Можливо, як приз за досягнення в якомусь конкурсі.