З початком відкритої війни мільйони українців мусили покинути свої домівки та вирушити у безпечніші регіони країни або й за кордон. Одними з найбільших хабів для вимушених переселенців стали Дніпро, Львів та Хмельницький. Де в цих містах розселяють та куди можна звернутися по допомогу — дізнавайтесь далі.
Донеччина та Луганщина нині одні з найбільш небезпечних регіонів України: тут точаться жорстокі бої. Тож посадовці постійно закликають людей евакуюватися. Людям пропонують виїжджати як самотужки, так і спеціальними евакуаційними потягами. Зараз зі сходу на захід їздить лише один залізничний рейс. Ця “ниточка” може обірватися, якщо ситуація на Донбасі стане ще гіршою.
Більшість переселенців вирушають на захід країни, але деякі все ж вирішують не від’їжджати далеко та зупиняються у сусідніх регіонах, наприклад, на Дніпропетровщині.
Як розповідає журналістам Вільного радіо керівниця Координаційного штабу волонтерів Дніпра Юлія Дмитрова, нині пасажиропотік переселенців знизився.
“На сьогодні (28 квітня, — ред.) немає великого потоку людей, немає такої кількості потягів, тому що знизилась кількість людей, які виїжджають, але десь два тижні тому (на початку квітня, — ред.) був великий наплив і залізнична станція відправляла людей на захід України або напряму в Польщу”, — розповідає волонтерка.
Тим, хто вирішив залишитись у Дніпрі, волонтери допомагають із прихистком.
“Є 40 шелтерів, які відкрили за допомоги наших бізнес-структур. Вони надали свої приміщення, які в них були, і ми їх переробили під шелтери. Забезпечили повністю всім: там є вода, туалети, ліжка, їжа гаряча. Вони (люди, — ред.) там живуть. Ще є школи та садочки наші, які ми також відкрили, але переселенці там залишаються до трьох днів і потім виїжджають далі”, — каже Юлія.
Вона зазначає: у шелтерах зараз живуть близько 2 тисяч людей. В кожному розміщуються від 30 до 250 людей. А для тих, хто хоче жити окремо, волонтери допомагають підшукати житло. Ціни прийнятні, стверджує керівниця волонтерського штабу.
“Ми надали інформацію по довгостроковому житлу майже 23 тисячам людей. В нас рієлтори самі в перші дні зробили базу своїх квартир, які є у них. Вони не беруть грошей, просто допомагають людям, збирають там інформацію про квартири або кімнати, які є на здачу за мінімальну ціну. Нема такого, щоб ціни зростали. Вони або на рівні ринкових, або є люди, готові навіть безкоштовно віддати якусь свою кімнату або квартиру”, — зазначає волонтерка.
За її словами, більшість людей, які вирішили залишитися в регіоні, винаймають житло або в самому Дніпрі, або у найближчих до нього населених пунктах. Такі люди можуть безкоштовно отримати як гуманітарну, так і психологічну допомогу.
“Є довідковий чат-бот, де люди можуть отримати статус ВПО. Потім ми координуємо від нашого штабу у центр переселенців на Філософській, 23. Це велика будівля, де кожного дня стоїть черга за продуктовими наборами, засобами особистої гігієни. Якщо є діти, то там є дитяче харчування, одяг. Люди отримують там юридичну, психологічну консультації, є лікарі там. Також є “гаряча лінія” нашого центру та “гаряча лінія” від міської ради, де людей консультують куди їм їхати, як працює залізнична станція, де в нас знаходяться прихистки тощо”, — зазначає Юлія.
Ось номери, за якими допомагають переселенцям у Дніпрі:
Дзвонити можна цілодобово.
Довідковий чат-бот шукайте за посиланням.
На заході Україні одним із найбільших центрів для вимушених переселенців став Львів. В перші тижні відкритої війни частина з цих людей зупинялись у місті в середньому на 5 днів, аби вирушити далі за кордон, розповідає Вільному радіо заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Віталій Загайний.
“Що стосується людей, які зараз перебувають в області, за нашим обліком це 265 тисяч людей, але ця цифра не включає тих, хто розмістився у приватних домогосподарствах, наприклад, у друзів, родичів, хтось орендує квартиру. Тому ми оперуємо цифрою близько 400 тисяч людей, які зараз перебувають на території Львівської області”, — розповідає Віталій Загайний.
Багато переселенців приїжджають “в нікуди” та не мають де оселитися. Таким людям допомагають знайти прихисток.
“Станом на зараз ми точно не бачимо, щоби хтось ночував на вулицях, у якихось там підвалах, на вокзалах тощо. Всі люди, яки зверталися, отримали пропозицію та були розміщені в тому чи іншому місці. В когось більш зручне місце, в когось менш зручне — тут вже, скажімо так, однакові умови навряд чи ми можемо запропонувати, але всі люди забезпечені житлом”, — каже посадовець.
Переселенців селять у багатьох закладах регіону.
“Це різні випадки. Це і гуртожитки навчальних закладів, і школи, і дитячі садочки, будинки культури, спортзали та спортивні комплекси, готелі, санаторії, санаторно-курортні заклади. Всі ці споруди зараз використовуються для розміщення людей”, — зазначає Віталій Загайний.
Аби правильно скоординувати людей, їх спочатку скеровують за однією адресою.
“Це “Арена Львів”, куди потрапляють всі вимушено переміщені особи і там вже мають можливість і зупинитися у короткостроковому режимі — до трьох діб. А вже звідти вони скеровуються на відповідні адреси. Це не обов’язково Львів, це громади по території всієї Львівської області — туди вони скеровуються, аби зупинитися на більш тривалий період”, — розповідає заступник голови Львівської обладміністрації.
Необхідну інформацію щодо допомоги переселенцям у Львові можна знайти як в телефонному, так й в онлайн-режимі.
Необхідну інформацію щодо допомоги переселенцям можна знайти на сайтах Львівської міської ради (посилання тут), Львівської обласної державної адміністрації (посилання тут) та на порталі “Твоє місто” (посилання тут).
Ще одним хабом, через який вимушені переселенці прямують на захід, став Хмельницький. Саме сюди раніше їхав один з евакуаційних потягів зі сходу України. Аби допомогти переселенцям, у Хмельницькому, як і в багатьох інших містах України, створили гуманітарні штаби, працівники яких допомагають людям із прихистком, продуктами тощо.
“В будь-якому випадку, на вулиці людей ніхто не залишить, жодна міська рада жодного міста України. Ми знаходимо місця для того, щоб люди ночували та жили. Допомагаємо всі хто як може”, — розповідає журналістам Вільного Радіо співробітниця гуманітарного штабу у Хмельницькому Алла Михальська.
Людей, яким нема куди піти, розміщають у прихистках.
“Житло — це завжди проблема. Тому що велика кількість людей заїхала в місто. Ми всі розуміємо, що на таку кількість [знайти житло] складно. Але все одно знаходимо де селити: це і якісь комунальні установи, і все ж таки й садочки та школи”, — каже співрозмовниця.
Звернутися за гуманітарною допомогою у Хмельницькому можна за номерами:
Або прийти за адресою: вул. Проскурівська, 40 (кінотеатр ім. Т. Шевченка)
Також корисну інформацію переселенці в усіх регіонах України можуть знайти на волонтерській платформі — palyanytsya.info. Тут є контакти волонтерських організацій по всій країні.
Читайте також: