30 березня парламент підтримав вільний продаж землі з середини 2021 року. Журналісти Вільного радіо поспілкувалися з трьома фермерами та розпитали про те, чого вони очікують тепер і що думають про ухвалений закон.
ГОЛОВА АСОЦІАЦІЇ ФЕРМЕРІВ
Депутат Бахмутської районної ради, голова асоціації фермерів Бахмутського району, власник агрофірми та сироварні в Соледарській ОТГ Віталій Колісніченко вважає, що закон про ринок землі в Україні потрібен, але не зараз.
“Сам закон безумовно потрібний, щоб врегулювати все це. Але такі закони можна приймати тоді, коли економіка стабільна. До того ж, дуже багато поправок не прийняли, які хоча б якось убезпечили фермерів — їх просто “проскочили”, — каже голова асоціації фермерів.
Можливості дрібних фермерів придбати ділянки землі він оцінює вкрай скептично.
“Наші фермери однозначно землю не куплять. Вони й так кінці з кінцями ледь зводять. Капіталу, “заначки” у них немає. Минулого року ціну на зерно знизили практично до собівартості — майже ніхто нічого не заробив. Кредити нам не дають, підтримки особливої немає”, — розповідає депутат Бахмутської райради.
Колісніченко вважає — в прийнятому законі є лазівки для того, аби іноземці могли б набувати українські землі.
“Це ж завуальовано! Купила дівчина землю, потім вийшла заміж, розвелась, собі — дім на Канарах, а земля осталась колишньому чоловіку. Це найпростіша схема, а є й складніші. Тому я категорично проти продажу землі, принаймні на цьому етапі”, — каже Колісніченко.
Він зазначає: ухваленню цього закону значно сприяв карантин по коронавірусу, і, на його думку, це питання ще не закрите.
“Те, що закон прийняли невчасно, “під шумок”, це однозначно та дуже погано. Якби не це, під Верховною Радою таке б творилось! Вважаю, для України — це катастрофа. Я впевнений, пройде цей коронавірус, і фермери будуть протестувати. Фермери шоковані. Дрібний фермер землю не купить, її просто заберуть”, — наголошує голова районної асоціації фермерів.
Колісніченко додає, що зараз землеробам дуже важко працювати в умовах карантину.
“Зараз фермери не знають як сіяти — перебої з насінням. А ті, у кого тваринництво, взагалі попали в скруту, адже ринки не працюють, практично свиням (молоко — ред) виливають”, — розповідає Колісніченко.
ВЛАСНИК ТА ОРЕНДАР ЗЕМЛІ
Більша частина земель, яку обробляє Олександр Бондаренко з Олександрівської ОТГ, — орендована. Але є і власні земельні ділянки. Чоловік каже, що навіть якби й мав гроші купити більше землі, то не робив би цього.
“Віддати такі гроші за цю землю, а потім ще на ній працювати… Урожаї слабі, клімат змінюється, цінова політика слаба. І зараз незрозуміло що буде з експортом нашого зерна. Свою ж землю продавати не будемо, тому що вона нам потрібна, аби годувати дітей своїх та онуків”, — розповідає Бондаренко.
Він також відзначає, що серед тих фермерів, які вже пару десятиліть працюють в сільському господарстві, він не знає жодного, хто б міг викупити оброблювану ними землю. Тому, на його думку, її скуповуватимуть олігархи.
“Купити землю ми не можемо (навіть по такій смішній ціні), оскільки ми бідні від такої цінової політики на нашу агропродукцію. Коштів не вистачає навіть на якесь розширення чи оновлення техніки чи інвентарю. Як заведено, її купуватимуть лише олігархи, а не ми. І вони знайдуть спосіб, аби купувати її не по 100 гектарів, а більше”, — каже Олександр.
Але він не впадає у відчай та будує плани на майбутнє.
“Ми потихеньку як трудилися, так і далі будемо працювати на своїй землі. Зараз заміщуємо культури, тобто висаджуємо дорожчі, які займають менші площі, наприклад часник; пасіку тримаємо”, — розповідає фермер.
За словами Олександра, деякі знайомі йому власники земельних паїв побоюються чи не змусять їх продавати землю.
“Люди, які здають землю в оренду, бояться, аби їх не змушували землю продавати. Хочуть отримувати гроші за оренду раз на рік — їм так краще”, — зазначає Бондаренко.
ЮРИСТ З СІМЕЙНИМ С/Г БІЗНЕСОМ
Наш третій співрозмовник — Єфрем Хачхарджи, головний юрист ТОВ “Афродіта” у Волновасі. Родина Єфрема володіє хлібозаводом, а також займається сільським господарством та тваринництвом. Таким чином вони мають замкнений цикл виробництва, тобто випікають хлібобулочні вироби в більшості з продуктів, які самі й виробляють.
Єфрем Хачхарджи теж категорично критикує прийняття закону про землю.
“В нашій країні землю не можна розглядати як товар, тому що правила гри на ринку землі не встановлені. Ніхто не дотримується закону. У нас вже зараз земельний кодекс ніхто не виконує. Немає банку землі, кадастр “розірваний”, в нього не можна нічого внести. Всі обмеження будуть обходити через підставних осіб”, — зазначає співрозмовник.
На його думку, прийнятий закон матиме катастрофічні наслідки для його родинного агробізнесу. Тому що грошей на те, щоб викупити всю оброблювану ними землю вони не мають, а кредити брати немає під що. До того ж, за словами Хачхарджи, на переробні підприємства, які працюють “по-білому”, лягає весь податковий тягар.
“В селах люди обробляють землю один в одного, при цьому не сплачуючи ніяких податків. А на нас як на велике підприємство лягає все податкове навантаження. Ми не виживемо, ось такий прогноз. Впродовж 50 років нас — середні та великі підприємства — перекуплять, виживуть і все. За дрібних фермерів я мовчу, вони не витримають конкуренції, швидко продадуться і все”, — розповідає головний юрист підприємства.
Також, на його думку, ухвалення закону про ринок землі під час бойових дій в країні суперечить інтересам держави.
“Коли приймали цей закон, геть не було державного мислення! Як можна продавати землю в країні, яка воює?! А якщо ми воюємо за землю, а депутати її продають — ні в кого не “розривається шаблон”? І в умовах пандемії та відкритої війни ми приймаємо такі закони. Це маячня”, — наголошує Хачхарджи.
Для довідки:31 березня Верховна Рада прийняла Закон, який з 1 липня 2021 знімає мораторій на продаж сільськогосподарських земель. За цим законом купувати та продавати сільськогосподарські землі зможуть лише українці. Причому вступати в дію закон буде поступово. Так, до 2023 року в одні руки продаватимуть не більше 100 гектарів (після цього таке обмеження скасують та збільшать концентрацію до 10 тис га). Також у перші 2 роки діятиме заборона на продаж земель державної та комунальної власності. До 2024 року юридичні особи не матимуть права на купівлю аграрних земель. Тобто, перші три роки ринок землі діятиме лише для фізосіб. Іноземці та компанії, у керівництві яких є громадяни інших держав, можуть придбати землю лише після проведення референдуму. Юрособам, учасниками яких є громадяни країни-агресора, а також людям, проти яких діють санкції, землі не продаватимуть навіть попри проведення референдуму. Якщо земля розташована ближче 50 км від державного кордону України, іноземець не зможе її купити, навіть якщо результати референдуму будуть на його користь. До 2030 року мінімальна ціна за землю не може бути меншою за нормативну грошову оцінку.
Нагадаємо, в першому читанні законопроєкт про ринок землі ухвалили 13 листопада 2019 року. Згідно з документом, землею зможуть вільно розпоряджатися українці та компанії, зареєстровані в Україні, держава та громади. У другому читанні проєкт закону почали розглядати 6 лютого. Всього до документа внесли 4018 правок, багато з них дублювали одна одну.
Додамо, через мораторій на продаж землі в Україні немає ринку землі. Тобто українці не можуть вільно розпоряджатися своїми паями, а тільки здавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення в оренду. Іноді, щоб отримати більше грошей, власники землі віддають ділянки в довготривалу оренду — 30-50 років. Продають землю нелегальними способами навіть на OLX. Найбільше за гектар просять на Львівщині – понад 53 тис грн, Київщині — більш як 52 тис та Вінниччині — трохи більше ніж 51 тис грн. Найменше — на Донеччині — 22, 5 тис грн та Луганщині — понад 26 тис.
Крім України мораторій на продаж землі діє у Конго, Венесуелі, Кубі, Таджикистані та Північній Кореї.
Аналітики проєкту “Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Україні” порахували, що зараз власники землі отримують від неї в 12 разів менше, ніж могли б, якби діяв ринок.
Читайте також: