28 червня російські окупанти намагались оточити Лисичанськ та атакували у бік Вовчоярівки та Золотарівки, які біля адміністративного кордону з Донеччиною. У Лисичанську по місту розкидані міни. Гумдопомогу не завозять, але є запаси харчів та ліків на декілька тижнів.
Про це повідомляє керівник Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай.
“Зараз російська армія продовжує наступ за напрямком Вовчоярівка – Верхньокамʼянка, намагаючись оточити Лисичанськ. Обстріляні Золотарівка, Вовчоярівка та Лисичанськ. Вчора ворог також атакував у бік Спірного, що на самій адмінмежі Луганщини та Донеччини і поблизу Верхньокам’янки, але вимушений був відійти”, — розповідає очільник Луганщини.
Фрагмент карти Луганської області, Google Maps
Він називає Лисичанськ – останнім форпостом Луганщини. “Тривають бої навколо міста з різних боків. Наша головна задача – витримати максимально довго. траса «Лисичанськ-Бахмут» не оточена”, — додає Сергій Гайдай.
Ситуація у Лисичанську
За даними посадовця, місто всипане мінами, особливо їх багато в районі “РТІ”. Тому місцевих мешканців просять якомога менше пересуватися вулицями міста.
Гуманітарну допомогу завозити дуже складно, але місто має запаси продуктів та ліків на декілька тижнів. Також триває “тиха евакуація” — людей потроху вивозять. У Лисичанську немає води, світла та газу.
Мешканців міста, які напередодні, 27 червня, потрапили під обстріл касетними снарядами біля цистерни з водою, лікують у різних лікарнях країни. “До медзакладів Краматорська госпіталізовано трьох жителів Лисичанська. До Дніпра доставили двох дітей – 14-ти та 15-ти років, – які також перебували у черзі за водою 27 червня. Є поранені лисичани й у Львові. У багатьох місцевих жителів важкі ушкодження. Багатьом пораненим 27 червня в Лисичанську ампутували кінцівки”, — пише Гайдай.
Ситуація у тимчасово окупованому Сєвєродонецьку
За інформацією міського голови Сєвєродонецька Олександра Стрюка,
обстріли російської армії вщухли, тому ті, хто укривався у сховищах хімоб’єднання “Азот”, починають виходити звідти;
зараз у місті залишаються близько 7-8 тисяч мешканців (перед початком штурму там було 10-11 тисяч людей);
виїхати із Сєвєродонецька можна лише в бік тимчасово окупованих територій – інших можливостей окупант не дає;
в місті закінчуються харчі, які привозили українські волонтери. Почався масовий грабіж місцевого майна.
